Пароніми - це грецький термін, який дослівно перекладається як «біля, близько» і «ім`я».
Пароніми - це слова, подібні за звучанням.
визначення паронімів
У лінгвістиці існують 2 основні підходи до визначення паронімів:
1. Пароніми - це близькі, але нетотожні за звучанням слова, що мають наголос на одному і тому ж складі, що відносяться до однієї і тієї ж граматичної категорії.
2. Пароніми - слова, які внаслідок подібності у звучанні і частково збігу морфемного складу можуть або помилково, або каламбурно використовуватися в мові.
Приклади паронимов: трагічний - трагіческій- драматичний - драматіческій- ліричний - ліріческій- вдалий - удачлівий- радник - советчік- заздоровниця - здравніца- риб`ячий - рибний.
Причини виникнення паронимов в російській мові
Причини появи паронімів різноманітні і численні. Можна виділити 2 групи причин: внутрішні і зовнішні.
До внутрішніх відносяться:
1) існування однокореневих слів з мінімальними фонетичними відмінностями. Приклади: абонент - абонемент- адресат - адресант.
2) існування багатозначних слів, одні значення яких можуть бути синонімічні, а інші - ні. Приклади: далекий - дальній- трав`яний - трав`янистий.
Подібні антоніми мають різну лексичну сполучуваність: далека (більшу відстань) дорога, але дальній (що відноситься до загального предка) родственнік- трав`яний покрив - трав`янистий луг.
3) наявність різних слів з мінімальними фонетичними відмінностями. Приклади: собор - Забор- останки - залишки-ордер - орден- диктант - діктат- дипломат - дипломант.
До зовнішніх причин відносяться:
1) недостатнє володіння мовою, культурою мови;
2) обмовки, обмовки.
