Які бувають кліше
До поняття «кліше» дуже близькі такі явища мови, як штампи і канцеляризми. Часом їх також відносять до кліше.
Канцеляризми - це усталені звороти, властиві офіційно-діловому стилю: «на підставі вищевикладеного», «внаслідок проведених заходів» і т.д. У ділових паперах вони більш ніж доречні. Але якщо такі обороти переносяться в мову неофіційну, не так важливо, усну або письмову, то виглядає це громіздко і безглуздо, мова стає «мертвою», позбавленої живої емоційності та образності.
Штампи набули широкого поширення з появою періодичної преси. Журналістам зручно було не створювати кожен раз літературний шедевр, а використовувати раз по раз в своїх статтях стійкі вирази, такі як «за повідомленнями офіційних джерел», «ні для кого не секрет» та ін. З іронією згадуються сьогодні штампи, які прийшли з радянських часів : «засіки Батьківщини», «з почуттям глибокого задоволення» та ін. Штампи знеособлюють мова, роблять її тьмяною і невиразною.
Власне кліше - це мовні звороти, стійкі поєднання слів, прийняті до вживання серед носіїв мови. Спочатку багато хто з них несли в собі яскравий і точний образ, наприклад, «сталевий птах», «цариця полів», Але в результаті частого вживання образ цей потьмянів, перестав викликати будь-які асоціації.
Мова, наповнена кліше, нагадує скарбничку з мідяками: начебто, сказано більш, ніж достатньо, все це звучить, гримить, але цінності в висловлюваннях дуже мало.
Трохи про користь кліше
Але говорити про те, що хороша, грамотна мова - це мова, вільна від кліше і штампів, теж не зовсім вірно. Ці вирази можуть послужити і добру службу при правильному їх застосуванні і своєчасному вживанні.
Наприклад, звично і нормально вітати один одного словами «Привіт!» Або «Добрий день!», А не винаходити кожного разу нове вітання індивідуально для кожного зустрінутого людини. Але ж ці фрази, як і інші стійкі вирази, фразеологізми, що вживаються в мові - це теж кліше! Кліше робить нашу мову простий і зручною, дозволяє не замислюватися про те, що необхідно сказати в стандартних ситуаціях спілкування.
Гарну службу служать кліше і при вивченні іноземної мови: запам`ятавши належні нагоди стійкі вирази, іноземець може значно збагатити і урізноманітнити своє мовлення на чужому для нього мовою.
Незамінні кліше, як уже було сказано, і в діловій, офіційній письмовій мові, і в наукових роботах. Зайва образність цих стилів ні до чого, смішно порівнювати діловий лист і літературний шедевр епістолярного жанру. Головне завдання ділового та наукового стилю - донести необхідну інформацію в коректній формі, і кліше, характерні для ділового або наукового стилю, допомагають це зробити, структурируя текст, допомагаючи зберегти послідовність розповіді. Але навіть в тут зловживати кліше не варто.
Коли кліше недоречні
А ось в літературному творі кліше - безперечне зло. Чим частіше їх використовує автор, тим більше жалюгідне враження справляє його творіння. Цінність літературного твору багато в чому визначається новизною і неординарністю образів, а кліше створює прямо протилежний ефект.
В усному мовленні абсолютно уникати кліше неможливо. Але все ж треба намагатися урізноманітнити своє мовлення, вчитися доносити свої думки, емоції до співрозмовника в більш свіжої формі - це допоможе стати приємним і цікавим в спілкуванні.
