Жанрові особливості новели
Новела - це прозовий розповідний жанр в літературі. Він характеризується стислістю, нейтральним стилем викладу і відсутністю психологізму. При цьому новели мають гострий сюжет і несподівану розв`язку. Часто про них кажуть, маючи на увазі синонім розповіді.
Про новелі стало відомо ще в давні часи, коли вона мала тісний зв`язок з міфами і ритуальною магією. Уже тоді основна увага в подібних творах зверталося на діяльну сторону людського буття, а не на споглядальну.
Сюжет, в якому є місце раптовим змінам ситуацій, ріднить новелу з іншими малими епічними жанрами (казка, байка). Відмінність новели від них полягає в тому, що вона позбавлена чарівних явищ і алегорії, а її сюжет буває різним: трагічним, комічним, сентиментальним.
Історія розвитку
Як відокремленого жанру новела виділилася в епоху Відродження. Найяскравіший приклад тієї епохи - «Декамерон», написаний Джованні Бокаччо.
Поширившись по Європі, новела знайшла свої відмінні риси. По-перше, це гострий і драматичний сюжет, що включає в себе незвичайні події та повороти подій. По-друге, сувора композиційна структура, без зайвої описовості. По-третє, в новелі завжди приділяється увага одній події, зазвичай екстраординарної, а іноді парадоксального і надприродного.
Свій відбиток на даному жанрі накладала кожна літературна епоха. Наприклад, за часів романтизму новела відрізнялася містикою, сюжет будувався навколо дивного події, перетворюється повсякденне життя героїв. Прикладами можуть служити твори Е. По, П. Меріме, Е.Т.А. Гофмана, раннього Н.В. Гоголя.
В епоху реалізму новела часто витіснялася іншим коротким розповіддю, наприклад, розповіддю. Однак як жанр вона існувати не переставала.
Письменники, які жили на рубежі XIX-XX століть, зазвичай присвячували новели таємничої ролі долі в житті людини, її непередбачуваності. Новели в ці роки створювали Г. де Мопассан, О. Генрі, А.П. Чехов, І.О. Бунін і інші. Зарубіжні новелісти часто грали з формою і композицією творів, робили їх ірраціональними, вводили гротескних персонажів. Радянські ж автори (И.Бабель, М. Зощенко, В. Каверін) ввели в новелу нові теми, пов`язані, зокрема, з післяреволюційної дійсністю.
В даний час популярність новели практично зійшла нанівець. Жанр майже повністю витіснена розповіддю.
