Що таке передвижництво
![Ісаак Левітан. «Тиха обитель», 1891](https://img.ladyfactsx.ru/fb/chto-takoe-peredvizhnichestvo_1.jpg)
Новий ковток в історії російського живопису
Перебіг передвижників або як воно офіційно себе називало - Товариство пересувних художніх Виставок, було найголовнішим віхою розвитку російського живопису другої половини XIX століття. Передвижники виникли, як противага і виклик мертвому і млявому мистецтву Академії Мистецтв - державному бюрократичному органу. Товариство передвижників стало новим ковтком для російського живопису, а головне - суспільству вдалося зробити мистецтво зрозумілим народним масам. Ні до, ні після жодному творчому об`єднанню так і не вдалося повторити нічого подібного. У Товаристві Передвижників запалилися і згодом придбали світову славу багато російські художники, зокрема, Ілля Рєпін, Олексій Саврасов, Ісаак Левітан, Василь Суриков, Василь Полєнов, Валентин Сєров, Михайло Нестеров, Архип Куїнджі та багато інших. Цим художникам вдалося підняти російський живопис на досі небачений рівень, надавши новий вектор розвитку на довгі роки.
Причини виникнення передвижничества
Немає ніяких сумнівів у тому, що передвижництво виникло саме в той момент, коли в ньому найбільш потребувало суспільство. У 60-х років в Російській Імперії у художників Петрограда і Москви складається тверде переконання того, що мистецтво вимагає змін. Необхідно було знайти таку форму творчості, яка б могла об`єднати, як творців, так і меценатів, а також наблизити саме мистецтво до глядача, зробивши його більш зрозумілим. Тому виникнення подібного товариства було лише питанням часу. З його появою змогли втілитися мрії кількох попередніх поколінь художників, для яких це було далекою мрією, яку вони так і не змогли побачити на власні очі за життя.
Припинення існування Товариства пересувних художніх Виставок
Товариство пересувних художніх Виставок проіснувало аж до 1923 року, досягнувши свого максимального розвитку десятьма роками раніше. Багатьом пересування не вдалося пережити події Першої світової війни і кривавий терор 1917 року, після чого їх діяльність пішла на спад. Ніколи пізніше жодному російському художнику не вдалося досягти рівня, який явили світу Левітан або Суриков. Роки існування передвижничества стали кульмінацією розвитку всієї російської живопису та дороговказом для всіх нащадків.