Перша академія наук була відкрита в Санкт-Петербурзі
Цар Петро займався просвітою до кінця життя, і проект академії наук був одним з його останніх дітищ. Прикладом організації наукового зібрання стала Паризька академія наук, яка обрала російського царя Петра в дійсні члени.
Передбачалося зібрати в стінах першого академічного закладу всіх російських вчених людей. Вони повинні були викладати юнакам свій предмет, скласти перші навчальні посібники і викладати по годині в день. А також підготувати по кілька учнів собі на зміну.
Зібрані Петром I книги лягли в основу першої при академії бібліотеки. Указом Сенату від 28 січня 1724 року в місті Санкт-Петербург була заснована перша Російська академія наук. Поради іноземців допомогли організувати навчальний процес, але бути присутнім на відкритті академії цар Петро не зміг.
Вона відкрилася після його смерті при імператриці Катерині I. Було це 27 грудня 1725 року. Так на початку XVIII століття російська наука знайшла офіційний академічний статус.
Сучасна Російська академія наук
Сьогодні збори російських вчених налічує 1 195 членів, з них 471 - академіки, ще 724 є членами-кореспондентами. В академії наук Російської Федерації займаються фундаментальними і прикладними науковими дослідженнями.
Вчені знаходяться на державному фінансуванні і розвивають гуманітарні, технічні та суспільні науки, здійснюють світові відкриття про закони розвитку людини, суспільства і природи.
Після реорганізації, що пройшла в 2013 році, зі складу академії були виділені в окремі інститути Російська академія медичних наук і Російська академія сільськогосподарських наук.
Організація має регіональні представництва та наукові центри на всій великій території Російської Федерації, в тому числі в Сибіру і на Далекому Сході. У сучасному світі вченим живеться непросто.
Невеликі зарплати змушують їх залишати Росію і шукати удачі за кордоном. Тому урядом РФ вжито низку заходів, спрямованих на поліпшення життя і умов праці вчених, створені зони розвитку сучасної науки.
