Що таке лізинг
По суті, лізинг це оренда з правом подальшого викупу орендованого майна, він регулюється п. 1 ст. 28 Федерального закону від 29.10.98 № 164-ФЗ «Про фінансову оренду», але викуп взятого в оренду майна можливий і при звичайній оренді (ст. 624 ЦК України). Згідно ст. 2 ФЗ №164, лізинг відноситься до інвестиційних видів діяльності. Сьогодні в лізинг, фінансову оренду, юридична або фізична особа може оформити обладнання, спецтехніку і навіть нерухомість.
Слід зазначити, що, як і в разі оренди, умова переходу права володіння майном до лізингоодержувача, є необов`язковим. Основним обов`язком лізингоодержувача є перерахування лізингодавцю тільки амортизаційних відрахувань по повноцінному відновленню майна, а не плати за користування ним. І оренда, і лізинг приносять прибуток тому, хто надає майно.
Відмінності лізингу від оренди
Відрізнятися лізинг від оренди буде, перш за все, відсутністю в орендаря права власності на використовувані матеріальні цінності, відповідно, відсутні у нього і обов`язки власника по відношенню до орендованого майна. У той час як у лізингоодержувача ці обов`язки є і він несе повну відповідальність за псування або загибель майна, а також зобов`язаний відновлювати його в разі поломки. Але кінцевим власником предмета оренди, в тому числі і фінансової, майже завжди є орендодавець і лізингодавець.
У лізинговому договорі обумовлюються умови погашення, при цьому лізингоотримувач виплачує не фіксовану суму за право користування, а суму відрахувань за амортизацію.
Крім того, в лізинг передається тільки нове майно, причому в цьому випадку учасниками угоди стають не два, як у випадку оренди, а три особи: продавець майна, лізингодавець і лізингоодержувач, пов`язані між собою двома договорами. Договір купівлі-продажу укладається між продавцем і лізингодавцем, а договір лізингу (фінансової оренди) полягає меду лізингодавцем і лізингоодержувачем.
Після того як термін дії договору про фінансову оренду закінчується, право власності переходить до одержувача лізингу. Її покупна вартість і є ціна договору.
При цьому, як правило, саме лізингоодержувач знаходить продавця і обумовлює з ним всі умови майбутньої угоди з купівлі-продажу: її ціну, терміни і місце поставки, але в договірні відносини з продавцем матеріальних цінностей він не вступає. У лізинговому договорі обумовлюються умови погашення. Договір оренди укладається на 1-2 роки, договір лізингу може полягати на 5 і більше років.
