загальне поняття
Поняття «банківський день» досить часто можна зустріти в договорах між різними юридичними особами, оскільки саме цей часовий період використовується для визначення тривалості проміжку часу, відведеного для здійснення платежів. При цьому розглядаються юридичні особи можуть бути вельми далекі від банківського сектора за своїм родом діяльності.
При цьому розрахункові рахунки, які використовують дані компанії, можуть бути заведені в різних банках. Така ситуація, як правило, означає, що в договорах між цими компаніями фігурує загальне поняття банківського дня, не прив`язані до конкретного фінансовій установі.
Його слід інтерпретувати як робочі години банку, протягом яких він може призвести перерахування платежів, погашення кредитів або інші фінансові операції, що входять до його повноваження. Найчастіше для позначення такого усередненого банківського приймаються години роботи, до яких застосовується більшість комерційних і державних банків Російської Федерації. У типовому договорі між юридичними особами, а то й уточнено інше, під цим годинником на увазі звичайно проміжок часу з 10 до 16 годин буднього дня - з понеділка по п`ятницю за винятком державних свят.
При цьому для уточнення цього поняття слід мати на увазі, що протягом одного банківського дня фінансова установа здатне призвести операції, датовані сьогоднішнім числом. У разі, якщо платіж не встигає пройти сьогоднішнім днем, це означає, що його проведення розтягується на два банківських дня і буде здійснено в дату наступного за ним робочого дня, хоча до закінчення поточної доби може залишатися ще досить багато часу.
Банківський день у конкретної організації
Проте, в процесі взаємодії між конкретними банківськими установами поняття банківського дня може бути уточнено в залежності від конкретних годин його роботи. В даний час багато банків, йдучи назустріч своїм клієнтам, істотно продовжують години роботи або організовують роботу співробітників у вихідні та святкові дні. В цьому випадку аналогічним чином для них змінюється і поняття банківського дня, тобто проміжок часу, протягом якого вони можуть провести фінансові операції, подовжується.
При цьому, щоб уникнути різночитань щодо тексту договору і можливих негативних наслідків, які можуть настати в зв`язку з простроченням здійснення платежу, рекомендується уточнювати часові межі поняття банківського дня. Це особливо актуально в разі, якщо термін, використовуваний в договорі, має на увазі його інше тлумачення в порівнянні з загальними часовими межами - з 10 до 16 годин буднього дня.
