Анатомія турецького сідла
З точки зору анатомії, турецьке сідло - це локалізоване поглиблення в клиноподібної кістки. Поглиблення має спинку, на передній поверхні турецького сідла зорові нерви, які відходять по обидва боки його, перехрещуються. Тут же знаходиться головний артеріальний басейн кровопостачання півкуль мозку. У самому центрі турецького сідла є гипофизарная ямка, в ній і розташовується гіпофіз. Він відділений від іншої частини мозку діафрагмою турецького сідла - твердої мозкової оболонки.
Діафрагма турецького сідла має невеликий отвір, куди входять у собі ніжку гіпофіза, з її допомогою гіпофіз з`єднаний з гіпоталамусом. Розмір турецького сідла залежить 9-15 мм, вертикальний розмір - 7-13 мм.
Значення турецького сідла
Коли лікарі говорять про необхідність дослідити область турецького сідла, то їх цікавить не скільки структура цього утворення, скільки особливості гіпофіза, гіпоталамуса, ніжки гіпофіза і діафрагми турецького сідла, а так само особливості зорових нервів. При патологіях турецького сідла нерідко виникають головні болі, проблеми із зором, порушення менструальної функції, а так само будь-яких ендокринних функцій організму. У хворих на тяжкі захворювання типу акромегалії і синдрому Іценко-Кушинга теж спостерігається патологія турецького сідла. Найчастіше при патологіях йдеться про порожньому турецькому сідлі, це означає, що гипофизарная тканину недостатньо розвинена і не повністю займає гипофизарную ямку. Вільний простір заповнений мозковими оболонками.
Впровадження МРТ в діагностику дозволило своєчасно і досить чітко діагностувати зміни турецького сідла, тоді як променеві методики, до яких відноситься і рентген-діагностика, давали малоінформативні знімки, а часте опромінення було небезпечно для клітин мозку.
Вроджена аномалія, при якій спостерігається порожнє турецьке сідло, зустрічається у 10-40% населення. При цьому основна частина людей не пред`являють жодних скарг на свій стан - гіпофіз і гіпоталамус виконують свої функції справно, а тому причин для занепокоєння немає. Дану особливість нерідко виявляють випадково, при плановому огляді, наприклад. Небезпеку становить пусте турецьке сідло, коли гіпофіз значно зменшений в розмірах. Лікування, медикаментозне або хірургічне, потрібно лише в тих випадках, коли у пацієнта виникають скарги і є ризик розвитку ускладнень.
Раніше до обстеження турецького сідла приступали тільки після того, як альтернативні методи лікування були визнані малоефективними. Тобто вітамінотерапія не усуває хронічну втому, дієта не допомогла привести в норму вагу. Сьогодні пацієнтам намагаються відразу провести МРТ, щоб виключити патологію турецького сідла.
