Переваги та недоліки ІФА

ІФА застосовують для пошуку специфічних антитіл до будь-якого інфекційного агенту- пошуку антигенів інфекційних або венерологічних захворювань-визначення гормонального статусу пацієнта- виявлення онкомаркерів. ІФА використовують для діагностики сифілісу, ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів, аутоімунних захворювань, хламідійної, герпетичної і цитомегаловірусної інфекцій.

Перевагами методу ІФА є наступні: висока чутливість і специфічність, доступність для будь-яких медичних закладів, можливість відстеження динаміки захворювання по співвідношенню рівня антитіл в різні проміжки часу. Відносний недолік ІФА полягає в тому, що метод виявляє тільки імунну відповідь - антитіла, але не знаходить самого збудника.

З теоретичної точки зору виділяють кілька різновидів ІФА: прямий, непрямий, конкурентний, метод блокування. Практично значущим вважається тільки гетерогенний твердофазний імунний аналіз.

Техніка постановки ІФА

В основі імуноферментного аналізу лежить імунна реакція антигена і антитіла, яка призводить до утворення імунного комплексу. Спеціаліст, який проводить дослідження, використовує планшет, на поверхні якого є антиген конкретного збудника. На першому етапі до нього додають біологічний матеріал - сироватку крові пацієнта. Це призводить до реакції між антигеном і антитілом і утворення «особливого антигену», який використовується на наступному етапі дослідження.

Другий етап методу - утворення імунних комплексів в результаті реакції між «особливим антигеном» і кон`югатом, який представляє собою імуноглобулін, мічений ферментом пероксидазою хрону. До них додають особливий хромоген. Результат - утворення в лунці планшета пофарбованого речовини, інтенсивність якого залежить від кількості антитіл в крові пацієнта. Оцінку результату проводять фотометрірованія на багатоканальному спектрофотометре шляхом порівняння оптичної щільності досліджуваного матеріалу і контрольних зразків. Завершується процес математичною обробкою результатів. Від висоти оптичної щільності лунки залежить кількість антитіл у пацієнта. На практиці найчастіше застосовують планшети з 96 лунками.

Кількість або концентрація антитіл в одиниці об`єму підраховують по вимірюванню оптичної щільності досліджуваної рідини, після чого порівнюють результат з контрольним зразком.