Успіння Богородиці

28 серпня відзначається один з найважливіших християнських свят - Успіння Богородиці. Про земне життя і обставини смерті Богоматері відомо зовсім мало. До нас дійшло кілька уривчастих відомостей про неї, про які повідомляється в Діяннях апостолів і апокрифічний твір невідомого автора «Про Успіння Богородиці». Ці джерела дозволили скласти історію життя Богоматері після страти її сина - Ісуса Христа.

За переказами, після вознесіння Спасителя Марія прожила ще 12 років. Спочатку вона оселилася в Ефесі разом з Марією Магдалиною і Іоанном євангелістом. А останніми роками Богоматір провела в Єрусалимі, де часто спілкувалася з апостолом Лукою, який багато записував в своє Євангеліє з її слів.

За 3 дні до смерті до Марії явився архангел Гавриїл, попередив її про це і вручив пальмову гілку. Згідно з церковними легендами, до першої години Успіння Богородиці у її одра зібралися всі апостоли, крім Фоми. Несподівано світло заповнив кімнату, де лежала Марія, і апостоли побачили Ісуса Христа, який став за пречистої душею Богоматері. Тіло ж Марії поховали в Гефсиманської печері, там уже покоїлися її батьки і Йосип.

Успіння трактується церквою не як смерть, а лише як тимчасове відділення душі від тіла.

Прибулий в Єрусалим через 3 дні після успіння Богородиці Фома, попросив розкрити гробницю, щоб попрощатися з покійною. Коли це зробили, виявили в печері лише пахучі пелени, а тіла Марії в гробниці вже не було. В ту ж мить апостолам з`явилася сама Богоматір і розповіла про своє Вознесіння.

З історії свята Успіння Богородиці

У ранньому християнстві, коли ще не існувало закінченою біографії Діви Марії, Успіння Богородиці не святкувати. Припускають, що це свято виник приблизно в 5-6 столітті, вже після того як закінчилися богословські суперечки про «божественну сутність» Божої Матері. Останній період її земного життя описаний в творі «Сказання про Успіння Пресвятої Богородиці». Воно є єдиним джерелом, на який спирається церква.

На Русі свято Успіння Богородиці злився з відзначається раніше святкуванням хліборобів на честь закінчення жнив. Широке шанування Богоматері, як покровительки хліборобів, забезпечило Успінню Богородиці популярність серед віруючих.

Вечеря в селянських сім`ях в цей день був особливим, Успенським. Зазвичай він складався з кислого молока з толокном.

У цей день зазвичай після молебню в церкві здійснювали хресний хід на стислі поля. Робилося це в подяку за знятий урожай і в надії на майбутній. У день Успіння влаштовували мирської бенкет, для якого пекли пироги з нового борошна і варили «братнє» пиво. Успіння вважалося останнім літнім днем, тому вперше ввечері в хатах запалювали скіпи або свічки - і вечеряли при світлі.