Однак подібні процеси, що відбуваються в суспільстві, це палиця з двома кінцями. Природно, незрівнянним плюсом є загальнодоступність інформації, що дозволяє здобувати нові знання та вміння, не виходячи з дому. Однак, з іншого боку, слід уважно ставитися до того, в яких дозах діти дошкільного та молодшого шкільного віку «споживають» комп`ютерні ресурси.

Зараз діти з народження перебувають в комп`ютеризованому середовищі. Мама і тато, брати і сестри, а часто бабусі і дідусі на 90% знаходяться в комп`ютерному просторі. Деякі батьки радіють успіхам своїх чад, які спритно і вміло в 3-4 роки натискають клавіші комп`ютера або ноутбука, а в 7 років вже легко встановлюють комп`ютерні ігри і проходять їх.

 Однак у дитячій комп`ютеризації є й інша сторона медалі, коли дитина починає жити віртуальним життям, замінюючи реальне спілкування віртуальним, справжніх «живих» друзів приятелями з соціальних мереж.

Не дуже добре і те, що дорослі часто не знають, яку інформацію дитина черпає з інтернету, так як зовсім не контролюють, які саме ресурси він відвідує. В цьому і полягає основна небезпека інтернету: ненормований використання комп`ютера і інтернет-простору. А вже те, що постійне сидіння за комп`ютером не сприяє гармонійному розвитку організму, що росте, не піддається сумніву.

У зв`язку з цим багато сучасних психологи заговорили про проблему залежності дітей від комп`ютера, коли деякі хлопці в дійсності просто не можуть відірватися від машини, проводячи за нею весь вільний час. Спроби позбавити їх заповітної іграшки нерідко призводять до істерик, дитина намагається маніпулювати дорослими за допомогою сліз. Батьки як люди дорослі і серйозні в такому випадку повинні зацікавити дитину чимось іншим, наприклад, пограти з ним або почитати книгу, а не йти на поводу у розпещеного чада. Адже часто діти стають заручниками комп`ютера, коли батьки перетворюються в добровільних або вимушених рабів, які перебувають цілодобово в полоні власних справ і проблем. Отже, необхідно вільний час проводити з власними дітьми.

Непоганим варіантом обмеження «спілкування» між дитиною і комп`ютером стає встановлення пароля. Тоді батьки будуть точно знати, що в їх відсутність до комп`ютера дитина не підійде, а стане займатися уроками.

Таким чином, однозначно час, проведений дитиною біля комп`ютера, має бути чітко регламентовано батьками.