«Союз червоних фронтовиків»: робоча самооборона
«Рот Фронт» був об`єднанням соціал-демократів, комуністів і безпартійних трудящих, які досягли віку двадцяти трьох років. Для молоді існував так званий «Червоний фронт молоді». Обидва родинних і близьких за своїми цілями союзу до кінця 20-х років нараховували в своїх рядах понад двісті тисяч членів. Очолював «Рот Фронт» один з лідерів німецьких комуністів Ернст Тельман. Під його керівництвом створювалися осередку спілки на окремих підприємствах. У організації була і своя газета під назвою «Червоний фронт».
Серед членів організації «Рот Фронт» існувало своє особливе вітання. Воно полягало в проголошенні назви союзу, яке супроводжувалося молодецьким підняттям правого передпліччя зі стислою в кулак долонею. Кулак, піднятий таким чином, був символом могутності робітничого класу, його стійкості і сили, яку давало об`єднання робітників. Саме завдяки своїй згуртованості «Рот Фронт» користувався широкою популярністю в робочому середовищі.
Завданнями робочого союзу були захист організацій трудящих від фашистських молодчиків, підтримання порядку під час проведення зборів, мітингів і демонстрацій. «Рот Фронт» брав активну участь у викритті мілітаристських планів зародження в Німеччині фашизму. Фактично «Союз червоних фронтовиків» був ядром єдиного робочого фронту. У травні 1929 року діяльність організації була заборонена, після чого союз став діяти нелегально, проіснувавши до встановлення влади фашистів в 1933 році.
«Рот Фронт» і сучасність
Традиції робочого руху Німеччини знайшли відображення і в сучасній російській дійсності. У лютому 2010 року активісти лівих сил оголосили про створення політичної партії, що отримала назву «РОТ Фронт». У назві використана абревіатура, яка розшифровується як «Російський об`єднаний трудовий фронт». З німецьким «Союзом червоних фронтовиків» цю організацію об`єднує не тільки співзвуччя в найменуванні, але і політичні цілі.
Перш ніж стати офіційно визнаним об`єднанням, російський «РОТ Фронт» пройшов через кілька відмов в реєстрації. Міністерство юстиції Росії не поспішало надавати лівому союзу статус політичної партії, щоразу відшукуючи в поданих документах невідповідність вимогам законодавства. Офіційна реєстрація партії лівих сил було завершено лише на початку грудня 2012 року.
