У 1868 році в Англії був скликаний перший Конгрес тред-юніонів. Робота тред-юніонів (так тоді називалися члени профспілки) була спрямована на боротьбу робітників з буржуазією, яка нещадно експлуатувала найманих робітників. У Росії організація робочих, в якісь співтовариства була заборонена аж до 1901 року, коли в Москві і Санкт-Петербурзі були організовані з дозволу влади перші спілки робітників.

Розвиток профспілкових організацій

Свого розмаху профспілковий рух досягло в 1905 році, а до 1917 року практично не залишилося жодного промислового підприємства, де б не організувався союз робітників. Уже після революції був створений Всесоюзний Центральна Рада Професійних Спілок (ВЦРПС).

Помітну роль профспілки зіграли в роки становлення радянської влади. Вони допомагали працевлаштуватися безробітним, організовували початкові класи по лікнепу (ліквідації неписьменності), брали участь в заготівельних походах в сільську місцевість з вилучення надлишків продовольства у селян. Після утворення СРСР профспілки вписалися в загальну структуру. У будь-якому осередку профспілки, які були повсюдно організовані на підприємствах, стежили за дотриманням трудового законодавства. Жоден член профспілки не міг бути звільнений без згоди місцевого комітету. На членські внески будувалися санаторії і будинки відпочинку, піонерські табори і дитячі сади. Будь-який робочий мав право раз на рік отримати путівку в ці установи для себе і дитини. Однак вся робота профспілок велася під невсипущим контролем комуністичної партії, так що вважати роботу спілок абсолютно самостійною помилково.

У такому вигляді ВЦРПС існував до 1990 року, коли 23 березня було проголошено зречення від догм марксизму-ленінізму. Була створена Федерація Незалежних Профспілок Росії, куди увійшли всі галузеві і територіальні організації профспілок. Останнім часом діяльність Федерації незалежних профспілок Росії відбувається з урахуванням змін і умов в загальній і соціальній політиці держави. На сьогоднішній день профспілки нараховують в своїх рядах понад 40 млн членів, які об`єднані в 120 галузевих профспілок.

У кожного своє свято

Така багата перипетіями історія профспілок в Росії не могла не позначитися на традиції святкування Дня профсозного працівника. Справа в тому, що єдиного державного визнаного свята, власне, і немає. Однак є маса галузевих Днів профспілок. Наприклад, Загальноросійський профсоз працівників автотранспорту відзначає свято 18 вересня, а свято працівників народної освіти - 25 вересня.

Природно, що у всіх профспілок свої традиції святкування. Хтось влаштовує фестивалі, огляди, хтось - велопробіги і масові запливи, є профспілки, які, як і 50 років тому, виводять своїх членів на марші і демонстрації, закликаючи відмовитися від зарплат в конверті і поліпшити умови праці.