давньослов`янський календар
Календар древніх слов`ян не відповідав сучасному. Втім, яким саме він був, точно не знає ніхто. На думку одних вчених, місяць, або місяць, тривав 28 днів, рік складався з 13 таких місяців. Інші дослідники вважають, що 13-й місяць додавався час від часу, в міру відставання календаря від реальних сезонних змін. Треті переконані, що календар складався з 12 місяців, але вони істотно відрізнялися від сучасних.
Крім західних і південних слов`ян, слов`янські назви місяців використовували литовці. Справа в тому, що в період балто-слов`янської єдності культура і мови слов`янських і прибалтійських народів зблизилися.
Початком року довгий час вважалася весна, пізніше - початок осені, сезону збору врожаю. Після прийняття слов`янами християнства календар став відповідати римському юліанським календарем. Слов`янські назви місяців почали застосовуватися до місяцях цього календаря, а місцями були замінені римськими. Втім серед простого народу римські місяці прижилися не відразу, а подекуди не використовуються до цих пір, наприклад на Україні, в Польщі, Чехії, Хорватії, Словенії, Македонії і деяких інших слов`янських державах.
Листопаді у слов`ян
У древніх слов`ян період, який припадає на листопад, називався «листопад», так як в цей час з дерев починали опадати листя. Після поділу слов`янських племен на південні, західні та східні змінилися і назви місяців. У деяких східних слов`ян листопадовий період став називатися «овсень» через збирання в цей час вівса, а у південних - «студен» через наступаючих в листопаді холодів.
Поступово в різних слов`янських країнах утвердилися свої назви місяців. Більшість слов`янських назв листопада відбувається від древнього слова «листопад». Так називають листопад українському, білоруському, чеською та польською мовами. У південних слов`ян - хорватів, болгар і македонців - прижилося слово «студен». Поступово в болгарській мові воно стало позначати грудень, а листопад стали називати «груден». Потім і болгари, і македонці перейшли на загальноприйняті назви місяців, і «груден» поступився місцем назвою «ноемврі».
З країн з традиційно православною культурою слов`янські назви місяців залишилися на Україні і в Білорусії. З країн, де переважав католицизм, найменування з слов`янського календаря залишилися в Хорватії, Чехії та Польщі.
Давньоруський «овсень» поступово зник з мови разом з маловживаних назвами типу «гнилець» і «лістогной». Зараз ці назви можна зустріти хіба що в роботах лінгвістів.
