Як жили слов`яни
Слов`яни почали розселятися з території Прикарпаття і верховий Дністра, уздовж Дунаю, Дністра, Вісли, Ельби, Волги і Оки. Гори і степи не були цікаві нашим предкам, тому селилися вони поруч з рівнинними річками - вирубували ліси, будували житло на луках. Цей фактор значно вплинув на формування побуту і навіть характеру слов`янського етносу.
Займалися наші предки ловом риби, полюванням на кабанів, ведмедів і лосів. Збирали ягоди і гриби. Трохи пізніше слов`яни стали на вирубаних територіях вирощувати культурні рослини, придатні для їжі і ткацтва.
Стародавні слов`яни робили все спільно - усім селищем спалювали ліс, золою удобрювали грунт, орали землю. Працювали всі старанно, лінь не заохочувала. Особливою повагою користувалися старші чоловіки.
Особливою вишуканістю життя слов`ян не відрізнялася. У наших предків житло розташовувалося частково в землі. Дахи були солом`яні. Під час холодів і дощів віконні прорізи закривалися дошками. У будинку стояли дерев`яні лавки і столи, піч з каменів і глини. Спали слов`яни часто на оберемках сіна, поверх яких стелили звірині шкури. Посуд був вся теж з глини. Одяг носили з льону. Житло втопилося по чорному. Дим виходив з вікон. Для збереження тепла в будинку, дверні прорізи були невисокі.
У ранній період, коли мешканці сусідніх селищ нерідко конфліктували між собою, слов`яни оточували свої села земляними ровами, глибокими канавами і частоколами жердин. Намагалися розташовувати населені пункти в тих місцях, де захист була природною - на пагорбах, оточених річками.
Наші предки одушевляли природні стихії - вітер і річки, сонце і землю. Вірили слов`яни, що в воді живуть русалки і водяні, в лісі - лісовики, в будинках - будинкові. До духам предки ставилися з побоюванням і повагою. У свята палили багаття, співали пісні і водили хороводи.