Навіщо потрібно співчуття
Співчуття потрібно також і для того, щоб навколо людини створювалася спокійна, комфортна, доброзичлива обстановка. Адже той, хто має здатність співчувати, завжди уважний до інших людей. Він вміє їх терпляче слухати, не перебиваючи, вміє при необхідності давати ненав`язливі, тактовні поради, рекомендації. Здавалося б, це самі природні, звичайні речі, але далеко не всі розуміють їх важливість. Нічого дивного в тому, що і до такої людини відносяться, як правило, доброзичливо.
Власне, все вищесказане - лише віддзеркалення стародавніх заповідей: «у всьому, як хочете, щоб з вами чинили люди, те саме чиніть їм і ви з ними» і «Якою мірою міряєте, такою ж буде і вам відміряють». Нічого складного.
Зрозуміло, крайнощі шкідливі в будь-якій справі, навіть в такій благородній, як співчуття. У кожному конкретному випадку треба поступати так, щоб «об`єкт співчуття» не сприйняв вашу турботу як нетактовність: мовляв, нічого лізти в чужу душу. Іноді варто почекати з порадами, або з питанням про те, чи можете ви чимось допомогти. Наприклад, якщо ви ясно бачите і розумієте, що людина не в дусі, або поводиться неадекватно, нехай спочатку хоч трохи заспокоїться, прийде в себе. Тоді від вашого співчуття буде реальна користь.
