«Площа трьох вокзалів»Або Комсомольська площа в Москві є місцем, з якого пасажири вирушають одразу за кількома напрямками з Ленінградського, Ярославського і Казанського вокзалу. Знаходиться площа в ЦАО російської столиці і в Красносельском районі міста. На неї виходять відразу дві станції московського метро - радіальна і кільцева «Комсомольська».

Історія «площі трьох вокзалів»

До 1933 року це місце в Москві носило іншу назву - Каланчевская площа. Причина виникнення даного «імені» - поруч стоїть палац Олексія Михайловича з дерев`яною вежею-каланчею. Потім, вже за часів радянської влади площі дали назву на честь комсомольців, які будували столичний метрополітен. Адже саме під Комсомольській площею пролягала частина першої лінії московської «підземки».

У 17 столітті на місці Комсомольській площі не було практично жодних будівель, тільки луки і болота, які всі разом називалися Каланчевская полем. Між сучасним Ярославським вокзалом та вулицею Верхня Красносільська також знаходився досить великий ставок, утворений як загата великого струмка Вільхівці.

Відомо, що з 1423 року до середини 16 століття цей ставок називався Великим, а після - Червоним.

Уже в 19 столітті на місці Комсомольській площі знаходився Артилерійський двір, який вибухнув за час відступу російських військ в 1812-му. Письменники того часу свідчать про те, що тоді вибух потряс всю східну частину столиці.

Будівництво першого вокзалу на цьому місці - Миколаївського або зараз Ленінградського - почалося в 1856 році під керівництвом архітектора А. К. Торна. Тоді ж на місці сучасного Леснорядского провулка на протилежному боці площі знаходилися лісові ряди, в яких продовать і відвантажували привозили в Москву колоди.

Будівля Рязанського (зараз Казанського) вокзалу було побудовано вже в 1864 році, а Ярославського - в 1862-му. Причому їх будівлі згодом перебудовувалися. Перший звели в першій чверті минулого століття за проектом А.В. Щусєва, а другий - в 1907-му за проектом Шехтеля, який запропонував концепцію в стилі модерн.

Комсомольська площа в радянські роки

У 1933-1934 роках прямо посеред площі відкритим способом почали прокладати метро. А зараз на цьому місці, про що знає не так багато москвичів, на глибині в 1,5 метра прокладена кабельна лінія з напругою в 220 кВ. Вона з`єднує дві підстанції «Єлоховському» і «Бутирка».

Тоді ж, за часів початку прокладки першого московського метрополітену, був побудований єдиний павільйон станції «Комсомольська» між Ленінградським і Ярославським вокзалами, який після вже в 1952 році замінили на більш сучасну будівлю. Воно поєднало радіальну і кільцеву станції.

У тому ж 1952-го збудували готель «Ленінградська», яка стала завершальним будовою в формуванні єдиного ансамблю Комсомольській площі. У такому ж вигляді це місце в столиці існує і в даний час.

Рада 2: Як знайти площу

Коли мова заходить про обчисленні площі, то найчастіше мається на увазі не поверхню будь-якої складної просторової конфігурації, а ділянку обмеженою периметром двомірної площини. Якщо така поверхня має хоча б приблизно правильну форму, то для розрахунків із заданим ступенем точності можна задіяти відомі формули обчислення площі відповідних геометричних фігур.

Інструкція

Якщо знайти потрібно площа ділянки поверхні, обмеженої колом, то обчисліть квадрат радіусу кола і помножте результат на число Пі. Можна задіяти в розрахунках діаметр замість радіуса - зведіть в квадрат його, теж помножте на число Пі, а потім знайдіть чверть від отриманого результату. Якщо відома довжина кола, то зведіть її в квадрат і поділіть на чотири числа Пі.

Якщо ділянку поверхні має прямокутну форму, то просто перемножте його довжину і ширину. Для квадратного ділянки це буде рівносильно зведенню довжини сторони в квадрат.

Для ділянки поверхні, що має трикутну форму, існує набагато більше число формул розрахунку площі, так як на відміну від попередніх варіантів, тут змінне значення можуть приймати і кути в вершинах фігури. Якщо відомі довжини всіх трьох сторін, то використовуйте формулу Герона.

Для цього спочатку знайдіть напівпериметр, тобто складіть довжини сторін і поділіть результат навпіл. Потім знайдіть різниці між цим напівпериметр і довжиною кожної зі сторін, результати перемножте і помножте на напівпериметр. З отриманого числа витягніть квадратний корінь - це і буде площа довільного трикутника.

Якщо відомі довжини двох сторін трикутника, а також величина кута, який лежить навпроти утвореною цими сторонами вершини, то для обчислення площі такої фігури перемножте довжини цих сторін і синус відомого кута, а результат поділіть навпіл.

Якщо довжина відома тільки для однієї сторони, але зате є дані про всі кутках трикутника, то цього теж достатньо для обчислення площі. Зведіть в квадрат відому довжину сторони і помножте на синуси прилеглих до цієї сторони кутів, а результат поділіть на подвоєний синус третього кута.

Якщо обмежена поверхню, площа якої потрібно обчислити, має більш складну форму, то розбивайте її на прості і геометрично правильні фігури з трьома-чотирма вершинами, а потім знаходите і підсумуйте площі по перерахованим вище формулами.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!