Граматичні ознаки причастя

Як особлива форма дієслова дієприкметник має деякі ознаки цієї частини мови. Вони бувають досконалого і недосконалого виду: «спонукати - спонукала», «хвилювати - схвильований» - поворотними і безповоротними: «зважився», «засипає» - сьогодення й колишніх часів: «думаючий», «який пробіг».

На відміну від дієслова, причастя не має форму майбутнього часу.

Позначаючи ознака предмета, причастя подібно прикметником граматично залежить від іменника і узгоджується з ним в роді, числі і відмінку. Наприклад: «киплячий потік - киплячого потоку - киплячого потоку - киплячі потокі- кипляча лава, кипляче молоко».

Види і способи освіти дієприкметників

Лексичне значення причастя - ознака предмета за дією - складається з граматичних особливостей цієї частини мови. Наприклад: «співаючі птахи» (ті, які співають зараз), «співали птахи» (ті, які співали в минулому), «обговорюване питання» (той, який хтось обговорює зараз), «обговорений питання» (той, який вже обговорили).

Відповідно, в російській мові є 4 форми дієприкметників: дійсні сьогодення й колишніх часів, пасивні сьогодення й колишніх часів.

Перша група дієприкметників (дійсні теперішнього часу) утворюються від основи дієслів теперішнього часу за допомогою суфіксів -ущ- (-ющ-), -ащ- (-ящ-). Вибір суфікса залежить від відмінювання дієслова. Наприклад: «плач-ут - плач-ущ-ий», «кол-ють - кол-ющ-ий» - I спряженіе- «лік-ат - лік-ащ-ий», «кле-ят - кле-ящ- ий »- II відмінювання.

Дійсні причастя в минулому часі утворюються від інфінітива шляхом заміни суфіксів -ть, -ти на суфікси -вш-, ш-. Наприклад: «бежа-ть - бежа-ВШ-ий», «ніс-ти - ніс-ш-ий».

Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюються від дієслів, що стоять в справжнім часу, за допомогою суфіксів -ем- (I відмінювання) і -ім- (II відмінювання): «Леле-му - Леле-ем-ий», «храни-їм - храни -им-ий ».

Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від основи невизначеної форми дієслова за допомогою суфікса НН, якщо дієслова закінчуються на-ать, -еть. Дієслова на-ить отримують суфікс -енн-, так само як і дієслова на -ти, чь, а дієслова, що закінчуються на -оть, -уть-, -ить-, отримують суфікс т-. Наприклад: «написа-ть - написа-нн-ий», «захопи-ть - захоплено-Енн-ий», «Ощад-чь - збережемо-Енн-ий», «забу-ть - забу-т-ий».

Короткі причастя, так само як і короткі прикметники, є в реченні іменною частиною складеного іменного присудка.

Пасивні дієприкметники мають коротку форму з усіченими закінченнями: -а, -о, -и. Наприклад: «надіслано, присланий-а, присланий-о, присланий-и».