незмінні частини мови відрізняються від змінних тим, що у них немає закінчень. Такі частини мови неможливо змінити, і в тексті вони використовуються в одному і тому ж вигляді. У відповідно до шкільної програми, до них належать службові частини мови, дієприслівники, прислівники, вигуки і звуконаслідувальні слова.
Інструкція
1
До службових частин мови належать такі слова, до яких неможливо поставити запитання. У цих слів відсутня лексичне значення, адже вони не позначають ні предмет, ні ознака, ні дію. Єдина їхня функція - допоміжна. Вони служать для вираження відносин між предметами, діями або ознаками, а також з`єднання їх між собою в словосполученні і реченні. При синтаксичному розборі пропозиції службові частини мови пропускаються, так як вони не є якимись членами пропозиції.
Службові частини мови це:
- частинки ( «б», «Чи», «лише», «не», «тільки») -
- союзи ( «а», «але», «і», «щоб», «тому що») -
- приводи ( «в», «під», «через»).
2
Дієприслівник відноситься до самостійних частин мови. До нього можна задати питання «Як?», «Що роблячи?», «Що зробивши?». Дієприслівник є нефінітівной формою дієслова, що означає додаткову дію в основному дії. Дієприслівник зберігають вигляд дієслова, від якого утворені, і один з дієслівних ознак - перехідність. Подібно до дієслова, дієприслівник може бути поворотним і безповоротним, а також мати форму досконалого і недосконалого виду.
Недосконалий вид означає, що додаткова дія ще не закінчено. Дієприслівники недоконаного виду утворюється від дієслівної основи в теперішньому часі за допомогою суфікса «а» після шиплячих ( «дихаючи»), суфікса «я» в решті випадків ( «люблячи») і «вчи» від дієслова «бути» ( «будучи») .
Досконалий вид означає, що додаткова дія до моменту початку основного дії, вираженого дієсловом-присудком, вже закінчено. Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомогою суфіксів «в» ( «з`ївши»), «воші» ( «поївши»), «ши» ( «прийшовши») від дієслова-інфінітива або дієслова у формі минулого часу і за допомогою суфікса «вшісь» ( «наївшись») від зворотних дієслів.
У реченні дієприслівники є обставиною.
3
Наріччя - це самостійна частина мови, яка позначає ознаку предмета, дії або будь-якого іншого ознаки. У реченні прислівник може бути віднесено до дієслова, причастя, дієприслівники, іменника, прикметника або іншому прислівнику. Прислівники не мають закінчень і їх неможливо змінити. У пропозиції прислівники найчастіше виконують функцію обставини, але можуть грати роль і присудка. Виділяють наступні групи говірок по позначенню:
- образу дії ( «Як?», «Яким чином?»), наприклад: «надійно» -
- часу ( «Коли?», «Як довго?», «Доки?»), наприклад: «влітку», «довго» -
- місця ( «Де?», «Звідки?», «Куди?»), наприклад: «далеко», «додому» -
- причини ( «Чому?»), наприклад: «зопалу» -
- мети ( «Навіщо?»), наприклад: «спеціально» -
- міри і ступеня ( «Скільки?», «Наскільки?», «Якою мірою?», «Якою мірою?»), наприклад: «мало», «багато».
Окремо в російській мові виділені прислівники, які вказують на ознаку дії. Це вказівні ( «звідти»), невизначені ( «абияк»), питальні ( «чому») і негативні ( «ніколи») прислівники.
4
Вигуки виконують функцію передачі почуттів і емоцій, не називаючи при цьому ні предмет, ні дію, ні ознака, наприклад, «ах», «ой», «ух», «ого», «бр-р».
5
Звуконаслідувальні слова створені для вираження звуків живої і неживої природи, наприклад: «ку-ку», «гав», «мяу» і т.д. Вони також не змінюються.
Увага, тільки СЬОГОДНІ! Статті за темою "Які частини мови не змінюються"