Історія створення ордену
Підготовка проекту ордена для нагородження військовослужбовців, які відзначилися в боях з фашистами, розпочалася 10 квітня 1942 року. Її вів начальник тилу Червоної Армії генерал Андрій Хрульов за наказом Верховного головнокомандувача Йосипа Сталіна. Початкова назва нагороди було «За військову доблесть».
Крім генерала Андрія Хрулева над орденом працювали художники Сергій Дмитрієв і Андрій Кузнєцов. Перший з них уже встиг попрацювати над орденом Леніна і медаллю «XX років РККА», а другий створив цілий ряд різних військових знаків. Всього за два дні художники створили близько 30 ескізів, після чого генерал Хрульов відібрав по дві найкращі роботи від кожного з авторів.
Верховному головнокомандувачу Сталіну були представлені на розгляд чотири ескізу, в результаті чого він вибрав один з проектів Кузнєцова, наказавши доопрацювати його і внести кілька істотних змін. Орден отримав вид опуклою п`ятикутної зірки з променями, покритими рубіново-червоною емаллю. Зірка мала також зовнішню окантовку променів золотом. У центрі знаходився рубіново-червоне коло зі знаком серпа і молота, облямований білою емаллю. На ньому розташовувалася напис «Вітчизняна війна» із золотою зірочкою в нижній частині. Рубіново-червона п`ятикутна зірка доповнювалася схрещеними гвинтівкою і шашкою. Перша і друга ступені ордена відрізнялися один від одного тим, що нагорода 2-го ступеня мала червону зірку, окантовану сріблом, а 1-го ступеня - золотом. Ордену дали назву «Вітчизняна війна».
Нагородження орденом
Відповідно до військовим статутом, орденом Вітчизняної війни першого ступеня учасники бойових дій нагороджувалися в 30 різних ситуаціях, а орденом другого ступеня - в 25. За час Великої Вітчизняної війни нагорода була присуджена багатьом героям, які вчинили легендарні подвиги. Одним з нагороджених став червоноармієць Михайло Панікахи. 2 жовтня 1942 він брав участь в запеклому бою за завод «Червоний Жовтень» в Сталінграді. Червоноармієць намагався нанести утрату ворожому танку, використовуючи пляшки з горючою сумішшю.
Раптово в одну з пляшок влучила ворожа куля, і боєць моментально загорівся. Не розгубившись, Михайло кинувся назустріч танку, продовжуючи закидати його пляшками, в результаті чого зміг знешкодити бойову машину. 9 грудня 1942 за цей подвиг Михайлу Панікахи був посмертно вручено орден Вітчизняної війни I ступеня. Також нагороди 1-й отримали 18 бійців з Сибірської стрілецької дивізії, про які згодом склали пісню «На безіменній висоті».
