Ні кроку назад
З`явився 28 липня 1942 р Наказ Народного комісара оборони СРСР за №227, який викликає негативне ставлення у деяких людей, насправді був для того лихоліття виправданим і необхідним.
Незважаючи на величезні втрати, фашистські війська постійно кидали на фронт нові сили, стрімко просувалися вглиб Радянського Союзу, немилосердно убивали людей, спустошували міста і села. Склалася дуже небезпечна ситуація. Належали з почуттям глибокої поваги до рідної армії громадяни починали відчувати певне розчарування в її діях. Були на фронті і такі війська, які без наказу головного московського командування і гідного опору відступали на схід, залишаючи мирних жителів «на милість» ворогам.
Важливий наказ, головною метою якого був заклик усіма можливими силами зупинити відступ Червоної Армії, стали називати «Ні кроку назад!». У документі йдеться про можливості стримувати удари супротивника і його подальшого розгрому. Сили фашистів в ході військових дій були на межі, але вони продовжували просуватися вперед.
Завдяки напруженій роботі в тилу, радянські фронти поступово набували дедалі більшу кількість необхідної військової техніки. Головним недоліком армії в наказі наркома відзначається існуючий порядок у військах. Щоб відстояти Батьківщину, у всіх дивізіях, полках, ротах, авіаескадрильї, танкових частинах необхідно було встановити залізну дисципліну. Найсуворіші вимоги пред`являлися до командирам і комісарам. Приймаючі рішення про відступ з бойових позицій без наказу понад командири отримували статус зрадників Батьківщини. За розпорядженням Сталіна були сформовані діючі на найнебезпечніших ділянках фронту штрафні батальйони і роти, в яких командири і рядові бійці могли спокутувати свою «боягузтво». На нестійких ділянках фронту не давали можливості відступати загороджувальні загони.
У цій напруженій військовій обстановці Радянське Уряд прийняв рішення про нагородження особливо відзначилися в організації військових операцій командирів. З`явилися ордена Суворова, Кутузова, Нахімова виділялися з традиційною нагородної системи тим, що призначалися тільки для займаютьпевну армійську посаду військовослужбовців.
призначення нагороди
Першою російською нагородою, представленої трьома ступенями, став орден прославленого російського полководця Олександра Васильовича Суворова. До ордену першого ступеня уявлялося вище військове керівництво: командувачі арміями і інші представники високих армійських чинів. У важкий воєнний час цю нагороду отримували радянські командири за проведену з особливим успіхом військову операцію, майстерно зроблений маневр по оточенню противника, проявлену ініціативу в організації та проведенні успішних бойових дій.
Командувачі меншого рангу і їх заступники представлялися до нагороди II ступеня. Отримували її офіцери, які зуміли організувати раптовий розгром переважаючого чисельністю ворога, прорив оборонних позицій з подальшим знищенням противника, успішні бронетанкові рейдові операції в глибокий ворожий тил, вихід з фашистського оточення зі збереженням боєздатності військових частин і технічного озброєння.
Орденом Суворова III ступеня відзначалися заслуги командирів батальйонів і полків, начальників штабів. Через півроку список претендентів на цю нагороду був доповнений командирами рот. Подання до ордену чекало тих, хто вмів проявити ініціативу, рішуче атакувати і знищити переважаючі ворожі сили, наполегливо утримував займані рубежі, протистояв має значну чисельну перевагу ворога, організовуючи потім атаку на нього.
Зовнішній вигляд ордена Суворова
Розробка ордена Суворова належить Петру Скоканом, військовому архітекторові. Через два місяці після затвердження проекту Скокан нагородний знак був дещо змінений: орден Суворова I ступеня став на 7 мм перевершувати два інших. Нагорода вищої значущості на своєму верхньому промені придбала емалеву зірочку червоного кольору.
Знаменитий орден представляє опуклу п`ятикутну зірку з розбіжними по ній променями. В центральному колі розташовується портрет Олександра Суворова, підставою якого послужила гравюра Н. Уткіна, по верхній частині зоряного кола написано ім`я полководця. За його нижньої частини - облямівка Лаврово-дубового вінка. Основним матеріалом для ордена I ступеня служать платина і золото, нагорода нижче виготовляється з золота і срібла, а орден III ступеня срібний. Рівень значущості цієї високої військової нагороди відбивається також в стрічках до неї, що відрізняються розташуванням, кількістю і шириною смуг на них.
