Історія народження собору тісно пов`язана з історією Парижа. У 987 році при французького короля Гуго Капета місту було надано статус столиці. У Парижі стали посилено розвиватися ремесла і торгівля. Столичному місту личив солідний храм - оплот духовної влади над душами віруючих. Однак строителство відкладалося на невизначений час.
Тільки в 1163 році, вже при Людовіку VII, одному з ватажків Другого хрестового походу, коли в архітектурі склався особливий готичний стиль, почали зводити собор. Керував усіма роботами з будівництва єпископ Моріс де Сюллі. Він прагнув створити незвичайний храм, який вміщував би ціле місто, близько 10 тисяч парафіян, і щоб в ньому коронувалися французькі монархи. Єпископ назвав храм Нотр-Дам де Парі - собор Паризької Богоматері.
На закладку першого каменя приїхали Людовик VII і Папа Римський Олександр III. Собор зводився повільно, так як городяни знехотя жертвували на будівництво, а місто розросталося небаченими темпами. Пройшли десятки років, перш ніж з`явився фасад будівлі, а дві вежі, що вінчають собор, звели тільки до 1245 році, але не добудували. Пізніше будівництво продовжилося при новому архітекторі Жанні де Шеллі. При ньому приступили до будівництва бічних капел, потім почали створювати внутрішні хори.
В цілому собор був готовий і освячений до 1345, коли у Франції сидів король Філіп VI з династії Валуа, а число жителів Парижа досягло кілька десятків тисяч чоловік.
