Чи можна назвати «Вишневий сад» трагедією?
Більшість сучасників Антона Павловича Чехова сприйняли «Вишневий сад» як трагічний твір. Як же тоді розуміти слова самого автора п`єси, який називав цей твір комедією і навіть фарсом? Чи можна однозначно стверджувати, що гучна свого часу п`єса може бути однозначно віднесена до певного жанру?
Відповідь можна пошукати в визначеннях різних жанрів літератури. Вважається, що трагедію можна охарактеризувати наступними особливостями: вона відрізняється особливим станом обстановки і внутрішнього світу героїв, їй властиві терзання і нерозв`язний конфлікт між головною дійовою особою і навколишнім світом. Дуже часто трагедію вінчає плачевний кінець, наприклад, трагічна смерть героя або повний крах його ідеалів.
У цьому сенсі п`єсу Чехова можна вважати трагедією в чистому вигляді. Герої твору не годяться на роль трагічних персонажів, хоча їх внутрішній світ складний і суперечливий. Однак в п`єсі при описах героїв, їх роздумів і дій раз у раз прослизає легка іронія, з якою Чехов відноситься до їх недоліків. Загальний стан світу, в якому знаходяться персонажі п`єси, звичайно, можна назвати переломним, але в ньому немає нічого по-справжньому трагічного.
Комедія з присмаком драми
Дослідники творчості Чехова сходяться на думці, що більшість його комедій відрізняються неоднозначністю і своєрідністю. Наприклад, п`єса «Чайка», яку автор також відніс до комедій, більшою мірою нагадує драму, в якій мова йде про зламані долі людей. Іноді створюється відчуття, що Чехов навмисно вводить свого читача в оману.
Можна припустити, що письменник, називаючи свої п`єси комедіями, вкладав у цей зміст цього жанру інший сенс. Мова, можливо, йде про іронічному ставленні до течією людських доль, яке наповнене бажанням не посмішити публіку, а змусити її замислитися. В результаті читач і глядач міг сам визначити свою позицію по відношенню до дії п`єси, яке часом суперечило заявленому жанру.
З цієї точки зору «Вишневий сад» - твір з «подвійним дном». Його можна назвати п`єсою з двосторонньої емоційним забарвленням. Спогади про трагічні сторінки з життя героїв переплітаються тут з вираженими фарсовими сценами, наприклад, з прикрими промахами Епиходова або недоречними зауваженнями Гаєва, які і справді виглядають комічно на тлі драми, яка розгортається навколо вишневого саду, що став символом йде в минуле дворянської Росії.
