У 1830-1831 роках у Лермонтова з`явився задум твору, головним героєм якого повинен був стати волелюбний юнак, який опинився в ув`язненні в тюрмі або монастирі (поет вважав монастир тієї ж в`язницею). У 1830 році він працював над поемою «Сповідь», герой якої - молодий іспанський монах - був укладений в монастирську в`язницю. Однак твір залишилося незавершеним.

У 1837 році Лермонтов мандрував по Військово-грузинській дорозі. У Мцхете він зустрів старого ченця, який розповів йому про свою сумну долю. Народжений серед вільного народу гір, він ще в дитинстві був захоплений в полон військами генерала Єрмолова. Генерал повіз його з собою в Росію, але в дорозі хлопчик захворів, і Єрмолов вирішив залишити його в монастирі.

Дитині було призначено стати ченцем, проте він ніяк не міг звикнути до життя за високими монастирськими стінами і багато разів намагався втекти назад в гори. Одна з цих спроб обернулася тяжкою хворобою, і юнак був змушений змиритися зі своєю сумною долею, назавжди залишившись в монастирі.

Історія занапащене життя ченця справила сильне враження на поета, змусивши його повернутися до давно залишеному задумом. Тепер сюжетна основа була запозичена з реального життя, а місцем дії став кавказький монастир, що стоїть при злитті Кури і Арагві.

Помітний вплив на зміст поеми надав і добре знайомий Лермонтову грузинський фольклор. Наприклад, центральний епізод поеми - битва героя з барсом - заснований на сюжеті народної пісні про тигра і юнака, згодом знайшла відображення в поемі Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі».

Спочатку поема Лермонтова мала називатися «Бері», що в по-грузинськи означає «чернець». Але потім поет вибрав більш підходящого змісту назва «Мцирі». В грузинській мові у цього слова 2 значення: «послушник» або «самотній чужинець». Дійсно, Лермонтовський Мцирі вмирає, так і не встигнувши прийняти постриг і залишившись в пам`яті виростили його ченців незрозумілим і самотнім чужинцем.

Головний герой поеми - сімнадцятирічний юнак, що живе в монастирі на чужині, вже готовий стати ченцем, але думки про свободу не залишають його, і він відправляється в втеча. Всього три дні Мцирі насолоджувався свободою, але вони принесли йому більше, ніж всі попередні роки неволі. Він побачив неймовірну красу природи, відчув не до кінця зрозуміле йому самому почуття до юної грузинці і воював з гідним супротивником - могутнім барсом.

У фіналі поеми «Мцирі» вмирає в монастирі, зовсім не шкодуючи про свій вчинок. Героєм рухає романтична ідея про те, що мить свободи дорожче довгої і безрадісної життя в неволі.