помаранчевий мову
Незважаючи на наявність відразу кількох варіантів, офіційно країна, символами якої вважаються помаранчевий колір і тюльпан, називається саме Нідерланди. А її основна мова називається, відповідно, нідерландським. Що стосується голландського, то ця назва зародилося за аналогією з найменуванням двох провінцій країни - Північної і Південної Голландії, і помилкою при вимові навіть в самій країні не вважається. Фламандський ж мова більше відноситься до бельгійського регіону Фландрія, де проживає багато вихідців із сусідніх Нідерландів. Ставши в Бельгії фламандцями, вони, тим не менш, зуміли зберегти культуру і традиції своїх предків.
Увага до Німеччини
Мова, на якому в світі розмовляють, за даними статистиків, не менше 23 мільйонів чоловік, включаючи 16,8 млн в самих Нідерландах, зародився ще за часів існування в Європі франкських племен. Відбувається він від західнонімецького мови індоєвропейської групи, на якому колись розмовляли берегові франки. «Родичами» нідерландського вважаються англосаксонський (завдяки чому сучасний англійську знає чи не кожен житель Нідерландів), фризька та нижньонімецький.
Крім самих Нідерландів, найбільш поширений він також в Бельгії. Де, правда, існує величезна кількість діалектів (їх там більше двох з половиною тисяч). Фламандський в цій країні є одним з двох державних мов, нею розмовляють понад шість мільйонів бельгійців. А у Фландрії він і зовсім єдиний офіційний. Напевно не встигли забути нідерландський і в колишніх заморських колоніях - в Індонезії (Голландської Ост-Індії), Сурінамі, на Голландських Антильських островах і Арубі. Невеликі громади нідерландців, теж зберегли свою мову, існують в прикордонних районах Німеччини, на півночі Франції (Французька Фландрія), в США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії та в деяких інших країнах.
Рідним нідерландська мова вважають, за офіційними даними, 96% жителів «помаранчевої» країни. Решта чотири відсотки відносять себе до носіїв западнофрізского (це офіційна мова провінції Фрісландія), нижньосаксонських діалектів німецької, на яких розмовляють в основному на північному сході країни і півночі Німеччини, і лімбургського прислівники ніжнефранкского, поширеного на південному сході Нідерландів і в Німеччині. Всі ці мови визнані урядом Нідерландів регіональними і підтримуються ним відповідно до підписаної країною Європейською хартією мов національних меншин.
похідний африкаанс
До мов, що з`явилися на основі або при активній участі нідерландського, відносять кілька, колись поширених в деяких країнах Азії і Центральної Америки. Серед них і вже померлі креольські мови в Гайані, на Віргінських островах, в Пуерто-Ріко і Шрі-Ланці, і до сих пір використовуються в Індонезії джавіндо, Петьо та інші.
Але найбільшого поширення з похідних отримав африкаанс, дуже популярний в Намібії і ПАР (Південно-Африканської республіки). Більш того, з 1925 до 1994 року він був, поряд з англійською, головним в країні, відкритої і заснованої в 17-м столітті нідерландськими мореплавцями. Пізніше їх стали називати африканерами або бурами. У 1893 році в Бюргерсдорпе, одному з міст Капській провінції, в якій проживала основна частина переселенців, африкаанс навіть поставили пам`ятник з написом «Перемога голландської мови». Свій державний статус африкаанс втратив тільки після повалення в середині 90-х режиму білої апартеїду і приходу до влади представників корінного населення з АНК (Африканського національного конгресу).
