Які жанри є в опері
Опера - жанр вокально-драматичного мистецтва. Зміст її втілюється за допомогою музичної драматургії, переважно вокалом. Опера як вид мистецтва з`явилася в Італії в XVI століття. З плином часу склалися різні форми оперної музики.
1
Опера-балет з`явилася у Франції в XVII-XVIII ст як вид придворного мистецтва. Танцювальні номери в ній поєднуються з різними оперними формами. Опера-балет включала в себе кілька картин, які пов`язані між собою сюжетно. До XIX століття цей жанр практично зник з сцен, проте окремі балети з`являлися і на протязі наступних століть. До операм-балету відносяться «Галантний Індія» Жана Філіпа Рамо, «Галантний Європа» і «Венеціанські свята» Андре Кампра.
2
Комічна опера остаточно склалася як жанр на початку XVII століття і відповідала запитам демократичною частини аудиторії. Для неї властиві нескладні характеристики персонажів, орієнтація на народно-пісенна творчість, пародійність, динамічність дії і комедійне зміст. Комічна опера має певні національні особливості. Італійської (опері-буф) властиві пародійність, побутові сюжети, проста мелодика і буфонада. Французька опера-комік поєднує музичні номери з розмовними вставками. Зингшпиль (німецька та австрійська різновид) також крім музичних номерів містить діалоги. Музика зингшпиля проста, зміст будується на побутових сюжетах. Баладна опера (англійська різновид комічної опери) пов`язана з англійської сатиричною комедією, до складу якої входять народні балади. У жанровому відношенні вона була переважно соціальною сатирою. Іспанська різновид комічної опери (тонаділья) починалася як пісенно-танцювальний номер в поданні, а потім сформувалася в окремий жанр. До найвідоміших комічним операм відносяться «Фальстаф» Дж. Верді та «Опера жебрака» Дж. Гея.
3
Опера порятунку з`явилася у Франції в кінці XVIII століття. У ній відбиваються реалії часів Великої французької революції. Героїчні сюжети і драматична виразність музики поєдналися з елементами комічної опери і мелодрами. Сюжети опери порятунку найчастіше засновані на порятунок головного героя або його коханої з полону. Для неї характерні цивільний пафос, викриття тиранії, монументальність, сучасні сюжети (як протиставлення панівним до цього античних сюжетів). Найяскравіші представники жанру: «Фіделіо» Людвіга ван Бетховена, «Жахи монастиря» Анрі Монтана Бертона, «Еліза» і «Два дня» Луїджі Керубіні.
4
Романтична опера виникла в Німеччині в 20-х роках XIX століття. Її лібрето засноване на романтичному сюжеті і відрізняється містицизмом. Найяскравішим представником романтичної опери є Карл Марія фон Вебер. У його операх «Сільвана», «Вільний стрілець», «Оберон» яскраво виражені особливості цього жанру, як національної німецької різновиди опери.
5
Велика опера утвердилася як головний напрямок в музичному театрі в XIX столітті. Для неї характерні масштабність дії, історичні сюжети, барвистість декорацій. У музичному плані вона поєднує елементи серйозної і комічної опер. У великій опері основний акцент робиться не на оркестрове виконання, а на вокал. До великих опер належать «Вільгельм Телль» Россіні, «Фаворитка» Доніцетті, «Дон Карлос» Верді.
6
Коріння оперети йдуть в комічну оперу. Оперета як жанр музичного театру отримала розвиток у другій половині XIX століття. У ній використовуються як типові оперні форми (арії, хори), так і розмовні елементи. Музика носить естрадний характер, а сюжети - побутової, комедійний. Незважаючи на легкий характер, музична складова оперети багато успадковує від академічної музики. Найбільш відомі оперети Йоганна Штрауса ( «Летюча миша», «Ніч у Венеції») і Імре Кальмана ( «Сільва», «Баядера», «Принцеса цирку», «Фіалка Монмартру»).
Статті за темою "Які жанри є в опері"
Оцініть, будь ласка статтю
Ще статті розділу