Виселення за рішенням суду реалізується посадовими особами Федеральної служби судових приставів. Після вступу судового акту в законну силу позивач звертається до територіального підрозділу даного органу із заявою про порушення виконавчого провадження. До заяви додається виконавчий лист, який можна отримати в самому суді. Судові пристави зобов`язані порушити виконавче провадження у зазначеній заяві, після чого видати боржнику припис про необхідність добровільно звільнити займане жиле приміщення протягом встановленого в зазначеному вимозі терміну. Якщо виселяють особа виконує цю вимогу, то процес виконання рішення суду завершується.

Що робити при невиконанні розпорядження про виселення?

Якщо виселяють особа ігнорує вимогу судових приставів про добровільне виселення з житлового приміщення, то починається процедура примусового виконання судового акта. З боржника стягується виконавчий збір, після чого судовий пристав встановлює йому новий термін для виселення. При цьому зазначена особа попереджається, що у разі відмови від виселення після закінчення цього періоду буде реалізована процедура примусового виконання рішення без додаткових повідомлень. Якщо вимога про виселення знову не виконано боржником, то судові пристави прибувають безпосередньо в житлове приміщення, з якого необхідно виселити боржника, для організації процедури примусового виселення.

Як відбувається примусове виселення?

Процедура примусового виселення передбачає звільнення житлового приміщення від самого боржника, що належить йому майна, домашніх тварин. Крім того, виселяється особі забороняється користуватися даними житлом надалі. Саме виселення відбувається за участю понятих, при необхідності також залучаються співробітники поліції (наприклад, при опорі боржника). В процесі примусового виконання рішення суду складається опис майна боржника, а також акт про виселення. Якщо виселяють особа не забирає своє майно, то судові пристави забезпечують його зберігання протягом двох місяців. Протягом цього періоду боржник може забрати власність, сплативши понесені витрати на зберігання. Якщо майно не забирається боржником, то пристави реалізують його, компенсують витрати на зберігання за рахунок отриманих коштів, а решту грошей передають боржнику.