При здійсненні виконавчого провадження судові пристави мають широким колом повноважень, в число яких входить опис майна боржника. Дана міра здійснюється в рамках реалізації арешту зазначеної власності для забезпечення фактичного виконання рішення за рахунок такого майна. Право описувати майно виникає у судових приставів на підставі статті 80 Федерального закону «Про виконавче провадження». Дана стаття вказує, що рішення про арешт майна може прийматися судовим приставом самостійно, реалізовуватися на підставі відповідної заяви стягувача.

Для чого судові пристави описують майно?

Опис майна при практичній реалізації рішення про арешт власності здійснюється з метою запобігання неправомірних дій боржника, спрямованих на приховування чи реалізацію цих активів. Саме тому відразу після складання опису судовим приставом приймається рішення про накладення конкретних обмежень. Зокрема, він може заборонити розпоряджатися описаним майном, використовувати його. При наявності необхідності судовий виконавець має право навіть вилучити описану власність в рамках виконавчого провадження. Конкретні заходи обов`язково вказуються даною посадовою особою в спеціальній постанові про накладення арешту.

Як оформляється опис майна боржника?

Закон «Про виконавче провадження» встановлює ряд спеціальних вимог, яким повинна відповідати опис майна боржника. Зокрема, судовий пристав зобов`язаний описувати власність перед арештом, залучати понятих, які повинні бути присутніми при складанні даного документа, завіряти його достовірність власними підписами. У самого опису перераховуються особи, які були присутні при її складанні, майно, що описується, його попередня вартість, що накладаються обмеження. Після цього складений документ підписується самим судовим виконавцем, понятими, іншими особами, присутніми при складанні опису. У деяких випадках описана власність передається під охорону третім особам, про що також робиться спеціальна позначка в акті. Оформлена опис разом з постановою про накладення арешту надсилається учасникам виконавчого провадження, включаючи самого боржника, стягувача, інших осіб.