Сам факт звернення до фахівців - це вже крок у потрібному напрямку для позитивних змін. Але більшість батьків, приходячи на консультацію з фахівцем, зовсім забувають, що дитина - частина системи під назвою сім`я. Чим молодша дитина, тим сильніше вплив цієї системи на нього.
Дитина росте не в дикому лісі (якщо мова йде все-таки про середньостатистичній сім`ї, а не сім`ї єгеря). Він росте в оточенні своїх рідних і близьких. Тому він переймає сімейні цінності, виробляє свої способи і механізми взаємодії з цією системою. Як і в будь-який інший системі, в сім`ї вкрай складно змінити один елемент, не впливаючи на інші.
Ось і виходить, що ходить дитина до психолога місяцями (а то і роками) з приводу гіперактивності, наприклад-а спокійніше так і не стає. В чому причина? Може бути і психолог не дуже хороший. Але якщо ви вже змінили багато психологів, а результату все одно немає? А причина криється в тому, що оточення, сім`я змушують дитини реагувати на ситуації звичним чином.
Щоб змінити поведінку, вплинути на переживання дитини, в першу чергу повинні змінити свою поведінку члени його сім`ї. Це стосується не тільки батьків, а всіх, хто тісно контактує з дитиною. Нова поведінка оточення буде змушувати психіку дитини шукати нові способи реагування. Ось тут вже можна вчити дитину нової поведінки, виліковувати його фобії і т.д. Будь-які заняття з психологом не матимуть ніякого ефекту, поки родина дитини теж не почне змінюватися.
Почніть з себе: ви дорослішими і розумнішими своєї дитини, досвідченіше його. Тоді чому б не перестати вимагати, щоб він почав змінюватися, а самим змінити своє ставлення до ситуації, способи взаємодії з дитиною. Адже те, як ви діяли до цього, призвело до задовольняють вас результату.
Не треба ставити на чільне місце дитини і звинувачувати його завжди у всіх гріхах. Можливо, ви самі десь подали поганий приклад або змусили його до певних дій. Наприклад, звинувачуючи дитини у брехні, згадайте, як часто ви самі брешете по дрібницях? Ну не заплатили за проїзд, раз контролери не заметіл- або сказали вранці по телефону своєму босові, що вже під`їжджаєте до офісу, а самі тільки ще снідаєте. Дрібниці, правда? Але, значить, ви самі допускаєте брехню в своїй родині. Навіщо тоді звинувачувати в ній дитини? Для нього дрібниця - збрехати, що він зробив уроки. Або інший приклад: ви вимагаєте поваги до себе як до батьків. Але при цьому самі маєте жахливі відносини зі своїми батьками.
Дитина - складний організм і частина системи під назвою сім`я. Якщо ви хочете змінити його поведінку, будьте готові змінитися самі. Будьте готові міняти свої відносини не тільки з дитиною, а й з іншими членами сім`ї. Це буває набагато важче, ніж здається на перший погляд. Але приносить свої корисні плоди. Набагато простіше заштовхнути дитини в кабінет психолога зі словами: "Зробіть що-небудь з ним!" Тільки результат буде теж набагато менше, якщо взагалі буде.
