Основних причин конфліктної поведінки дитини може бути декілька. Цілком можливо, що така поведінка обумовлено егоїстичністю дитини. Якщо в родині він постійно знаходиться в центрі уваги, то цілком очевидно, що всі його бажання виконуються.
Такого ж ставлення до себе він чекає і від оточуючих його однолітків. Але не отримуючи цього, він переходить до конфліктів, щоб задовольнити свої бажання. З іншого боку, дитина може конфліктівать через те, що він недоотримує уваги батьків або стає мимовільним свідком сімейних перепалок.
Але якою б не була причина, необхідно реагувати на прояв конфліктів і бути готовим змінити поведінку своєї дитини.
Як же варто вести себе по відношенню до конфліктного дитині? Необхідно стримувати його прагнення провокувати сварки, звертати увагу на його недружні погляди по відношенню до будь-кого і на його бурмотіння з образою. Також слід навчитися не припиняти сварку, звинувачуючи іншого дитини, а, навпаки, намагатися розібратися в конфлікті і його причини.
Після сварки обговоріть з дитиною можливі причини її появи, визначте неправильні дії своєї дитини і спробуйте знайти і обговорити інші способи виходу з конфліктів, але не кажіть дитині, що вся проблема саме в ньому, так як він зрозуміє, що конфлікти неминучі.
