Часто від батьків можна почути тільки «розумниця» або «молодець», звичайно, це приємно, але для правильного розвитку дитини важлива конкретика, тому похвала повинна бути розгорнутою. Якщо дитина прибрав за собою посуд після їжі або прибрався в кімнаті, його потрібно похвалити саме за це, щоб не тільки підвищити настрій і самооцінку, а й дати зрозуміти, що таких дій батьки чекають від своєї дитини і в майбутньому.
Ще одна поширена помилка - похвала з докором. Якщо дитина щось зробив дуже добре, недоречно хвалити його наступним чином: «Ти сьогодні впорався відмінно, можеш адже, коли захочеш, не те, що в минулий раз». Такий комплімент і піднімає самооцінку, і ображає одночасно. Хвалити треба так, щоб залишалося тільки позитивне почуття, а не натяк на те, що минулого разу все було зроблено дуже погано.
Ні в якому разі не можна при похвалі принижувати гідності іншої людини: «Твій малюнок набагато краще, ніж у твого однокласника (друга, сестри, брата)». Якщо дитина і змагається, робити він це повинен тільки з собою, кожен раз покращуючи результати. У цьому випадку не буде відбуватися приниження іншої дитини, яке може привести до неправильного побудови відносин вашого чада з ровесниками. Похвалити потрібно так, щоб дитина зрозуміла, що його сьогоднішнє досягнення на крок попереду того, чого йому вдалося домогтися вчора.
Ще одна помилкова тактика - небажання хвалити дитину, пояснюючи це тим, що він зазнається і почне погано виконувати свої обов`язки. Правильне схвалення завжди стимулює, а його відсутність не тільки знижує самооцінку, а й відбиває у дитини бажання що-небудь робити. Відсутність похвали знецінює всі позитивні дії дитини, а це призводить до того, що він перестає їх здійснювати. В цьому випадку можна домогтися того, що з`явиться погану поведінку, яким дитина буде намагатися компенсувати брак уваги з боку батьків.
