Показання до призначення дослідження імунного статусу
Призначення дослідження імунологічного статусу проводиться при будь-якій підозрі на неадекватну роботу імунної системи: при наявності хронічних або часто виявляються інфекційних захворювань, при тяжкому перебігу інфекцій, наявності вогнищ хронічних запалень, захворювань сполучної тканини, аутоімунних процесів і ін. У цих випадках необхідно звернутися до імунолога. Доктор призначить аналіз крові на імунітет. За результатами дослідження складається імунограма, розшифровку якої робить лікуючий лікар.
Оцінка імунного статусу проводиться за допомогою скринінгових тестів. Стандартний тест включає в себе підрахунок абсолютної кількості нейтрофілів, лейкоцитів, тромбоцитів і лімфоцитів, визначення концентрації сироваткових імуноглобулінів (IgG, IgA і IgM), проведення шкірних тестів на гіперчутливість уповільненого типу. Відхилення показників можуть бути нормальною реакцією організму на дію патологічних чи фізіологічних чинників, також вони відображають виснаження імунної системи або надмірну активацію.
При більш детальному вивченні імунного статусу проводиться визначення функціональної активності і кількості гуморального і клітинного ланок імунної системи.
Що показує імунний статус
Цей вид дослідження дозволяє дізнатися інформацію про стан ланок імунітету. Він використовується в діагностиці первинних і вторинних імунодефіцитів, лімфопроліферативних, аутоімунних, гематологічних, інфекційних захворювань. При дослідженні можуть бути виявлені наступні порушення функції імунної системи: її недостатність або імунодефіцит, гіперреактивність, аутоімунні реакції.
Знижена активність розвивається в результаті зниження кількості складових імунної системи або їх недостатню активність. Гіперактивність імунної системи може призвести до важкого перебігу захворювання, яке її викликало. При аутоімунних реакціях імунітет атакує власні тканини. Такий процес спостерігається в результаті зриву толерантності до антигенів тканин організму.
Відхилення від норми в иммунограмме характеризують придбаний або вроджений дефект окремих ланок імунної системи.
Імунологічний статус дозволяє уточнити діагноз, визначити необхідну лікувальну тактику. При виявлені відхилення в роботі імунітету пацієнта призначаються спеціальні препарати (імуностимулятори, імуносупресори, імуномодулятори) Може бути проведена замісна терапія (введення сироваток, лейкоцитарної маси, імуноглобулінів, інтерферонів).
