Дослідження Вільяма Киллгор
Дослідження проводилися Вільямом Киллгор, доктором філософії, і його колегами в науково-дослідному інституті Walter Reed Army (США). В експерименті брали участь 26 дорослих здорових людей. Їм було запропоновано висловити думку про «моральність» тих чи інших ситуацій і дій, причому учасники відповідали на питання після 53-х годин безперервного неспання і в виспатися стані.
Як з`ясувалося, тривалий позбавлення сну впливає на час, який учасники витрачали для прийняття рішень. Вони зазнавали труднощів при визначенні, чи є та чи інша ситуація або дія правильними з точки зору моралі. За результатами експерименту було зроблено висновок про те, що безсоння впливає на швидкість реакції, на процес прийняття рішень і на судження, які залежать від взаємодії емоцій з пізнавальними здібностями.
Проте, вчені попередили - висновок про те, що у людей, які страждають від безсоння, знижується рівень моральних цінностей, буде помилковим. Однак в стилі, в якому вони починають висловлювати судження про відсутність або наявність моралі в тих чи інших діях, знижується толерантність і з`являється деяка вседозволеність.
Дані експерименту можуть мати значення для людей, зайнятих видами діяльності, пов`язаних з регулярним недосипанням і необхідністю мати справу з моральною дилемою (наприклад, військові, працівники «швидкої допомоги», пожежні, рятувальники). Якщо ці люди будуть регулярно недосипати, їх дії і судження можуть відрізнятися від тих, які б вони зробили або висловили, перебуваючи в відпочив стані. Тому, щоб не допустити уповільнення розумових процесів (в тому числі, в області моральних суджень), автори досліджень рекомендують спати не менше 7-8 годин.
Дослідження британських вчених
За результатами іншого дослідження, яке проводилося групою британських вчених при Університетському коледжі Лондона, було встановлено, що нерегулярність режиму сну у дітей в перші роки життя справляє негативний вплив на їх інтелектуальні здібності. Результати експерименту були опубліковані в липні 2013 року в журналі «Fachjournal Journal of Epidemology and Communal Health», присвяченому епідеміології та громадського здоров`я. У дослідженнях використовувалися дані по 11 200 дітям у віці 7-ми років.
Вчені оцінювали вплив порушень режиму сну на інтелект шляхом тестування навичок дітей в рахунку, читанні, просторових сприйняттях, а також оцінювали загальний стан із залученням дитячих психологів. Було встановлено, що діти з істотними порушеннями режиму сну (невизначений час його початку і закінчення) показали найбільш гірші результати в тестах в порівнянні з однолітками з встановленим режимом дня. Дослідники припускають, що нерегулярний графік сну уповільнює і спотворює біоритми. У певних фазах росту дитячого організму це негативним чином відбивається на розвитку головного мозку і на інтелектуальних здібностях дитини.
