порахувати ціну товару можна через відношення кількості грошей, які потрібні, щоб купити товар, до кількості самого товару. Таким чином, виходить, що ціна товару - це функція двох змінних, сума якої залежить від кількості грошей, отриманих від покупців на придбання даного товару прямо пропорційно, і, навпаки, від кількості присутнього товару на ринку.

При цьому ціна визначається витратами конкретного виробника. Вона слугує базовим і визначальним мотивом покупки. Тому ринковою ціною товару визнається ціна, яка складається при взаємодії пропозиції і попиту на ринку ідентичних товарів в порівнянних економічних умовах. У цьому випадку, під ціною розуміються всі об`єктивні і суб`єктивні витрати, пов`язані з придбанням, а також з використанням продукту.

також можна порахувати ціну товару і іншим способом: необхідно підсумувати собівартість товару з прибутком. При формуванні ціни виробники, як правило, керуються оцінкою купівельної споживчої вартості товару. Витрати розглядаються у вигляді допоміжного показника.

У свою чергу, підприємство формує ціни на свої товари включає, як мінімум, шість етапів: постановка завдань ціноутворення, оцінка витрат виробництва, вибір методу встановлення цін і визначення попиту, проведення аналізу цін, а також товарів конкурентів, визначення остаточної ціни, а також правил її майбутніх змін.

Щоб порахувати середню ціну товару, необхідно визначити попит на товар, тому як рівень ціни на товар буде прямо залежати від зміни попиту. Коли попит відносно великий, буде встановлена висока ціна. І навпаки, ціну роблять низькою, коли попит знижується. Саме тому компанія спочатку встановлює вихідну ціну, а після цього коригує її з урахуванням певних факторів навколишнього середовища.

щоб порахувати вартість товару, необхідно скласти докупи матеріальні витрати, витрати на оплату праці, соціальні потреби, витрати на амортизацію основних засобів як власних, так і орендованих, різні види зборів, податків, платежів та інші витрат.

У список матеріальних витрат слід включити вартість сировини, матеріалів, різних комплектуючих виробів і інструментів, придбаних для виробництва товару або послуги. Роботи, які виконувались іншими організаціями, витрати по використанню природного сировини, а також вартість палива і різних видів енергії. Вартість таких витрат формується за ціною придбання матеріальних ресурсів без урахування податку на додану вартість.

Витрати на оплату праці включають в себе не тільки основну заробітну плату працівників, а й додаткову. У вигляді надбавок, премій, компенсацій за особливі умови або режим роботи і т.п. У даній статті витрат слід враховувати також оплату праці працівників, видану в натуральній формі. Наприклад, продуктами або товаром.

У відрахування на соціальні потреби необхідно внести ті кошти, які були перераховані в фонд соціального страхування і Пенсійного фонду РФ.

Потім, до зазначених вище витрат слід додати різні види податків, зборів і платежів. Це можуть бути збори за викиди речовин, що забруднюють навколишнє середовище, винагороди за інноваційні розробки, оплата робіт по сертифікації товарів і послуг, витрати на відрядження робітників, підйомні.

До групи інших витрат можуть бути віднесені витрати на маркетингові дослідження і рекламне просування товару. Витрати на транспортування товару на місце реалізації, плата іншим організаціям за сторожову і пожежну охорону, витрачені кошти на послуги зв`язку. А в разі оренди будівель, споруди та обладнання - орендна плата.

Сума, отримана з даних видів витрат, і буде представляти собою вартість товару.