Як оплатити лікарняний звільненому

Якщо ви розірвали з співробітником трудовий договір, то в разі настання непрацездатності у колишнього працівника протягом 30 днів з моменту звільнення ви зобов`язані, прийняти лікарняний лист, нарахувати та сплатити допомогу в загальному порядку, передбаченим законодавством. Причому відповідно до змін, зазначеними в Законі 255, ви зобов`язані це зробити незалежно від причини розірвання трудових відносин, тобто якщо навіть ініціатива виходила від вас, і звільнення відбулося за прогули, знаходження на робочому місці в нетверезому стані, за недовіру або невідповідне Виконання обов`язків.

Звільнений або звільнився співробітник має право протягом 6 місяців після закриття листка непрацездатності, виданого протягом 30 днів з моменту закінчення трудових відносин, звернутися до вас і пред`явити лікарняний лист для нарахування допомоги.

Ви повинні перевірити справжність бланка лікарняного листа. Бланк затверджений наказам Міністерством охорони здоров`я за номером 172 від 16 березня 2007 року, порядок видачі здійснюється наказом Міністерства охорони здоров`я за номером 514 від 1 серпня 2007 року.

Нараховуйте і оплачуйте допомога не тільки звільненим співробітникам, які працювали за безстроковим трудовим договором, але і сумісникам, а також тим, з ким було укладено тимчасові трудові відносини.

Для нарахування допомоги складіть всі зароблені суми, з яких утримували податок 13%, за 24 місяці перед звільненням і розділіть на число календарних днів у розрахунковому періоді, тобто на 730. Якщо співробітник відпрацював у вас меншу кількість часу, то зробіть фактичний розрахунок, виходячи із загальної заробленої суми, розділивши її на фактично відпрацьовані календарні дні. Помножте отримане число на кількість днів з тимчасової непрацездатності. Далі робите розрахунок в залежності від загального трудового стажу працівника. При стажі більше 8 років оплачуйте 100% середнього заробітку, при стажі від 5 до 8 років - 80%, до 5 років - 60%.

Відповідно до статті 255 Федерального закону ви не зобов`язані нараховувати та виплачувати допомогу по вагітності та пологах, а також по догляду за дитиною до 1,5 років, якщо вагітна жінка звільнилася. Але відповідно до статті 261 ТК РФ вагітна жінка може звільнитися тільки за власною ініціативою або в зв`язку з ліквідацією підприємства. У всіх інших випадках ви не маєте право переривати трудові відносини з вагітною працівницею.

Але Федеральним законом є альтернатива у вигляді постанови Уряду 865 від 30 грудня 2006 року, в якому йдеться про те, що роботодавець зобов`язаний оплатити листок непрацездатності вагітній жінці, тобто виплатити декретна допомога у зв`язку з вагітністю та пологами, якщо непрацездатність настала протягом 30 днів з моменту звільнення, і звільнення мало поважні причини. До поважних причин належить переїзд, догляд за близькими родичами, якщо вони є інвалідами 1 групи, але ці причини жінка зобов`язана вказати в заяві про звільнення.

Нарахування допомоги по вагітності та пологах здійснюється в загальному порядку нарахування допомоги по листку непрацездатності. Середньоденну суму множте на кількість днів, зазначених у листку непрацездатності. Посібник оплачуйте виходячи з 100% середнього заробітку, але не нижче МРОТ.