Вивчену безпорадність набагато легше попередити в дитинстві, ніж пожинати її плоди в старшому віці. Відповідно, важливою є робота батьків.

Часто дитина боїться невдачі, так як вже пережив гіркий особистий досвід в даній ситуації. Однак, це не привід, щоб впадати в депресію. Першим, що необхідно зробити, це пояснити дитині про існування в житті перемог і поразок. Навчіть дитину об`єктивно виділяти позитивні якості, які можна отримати з поразок.

Особистісна безпорадність дитини часто йде спільно з такими якостями особистості як замкненість, боязкість, сором`язливість. Ні в якому разі не обмежуйте дитину в спілкуванні, навіть якщо він відчуває в цьому труднощі. Тільки досвід неодноразового проходження однієї й тієї ж ситуації зможе привести до позитивних результатів. Дитина зрозуміє, що боятися нема чого.

Навчіть дитину безконфліктно спілкуватися з однолітками. Це допоможе ефективно аналізувати корінь проблем і знаходити їх оптимальні рішення. Розіграйте у себе в родині кілька конфліктних ситуацій. Зустрівшись з ними в житті, дитина буде відчувати себе набагато впевненіше.