Пропедевтика являє собою якийсь вступний курс, завдяки якому студенти дізнаються про методи клінічного обстеження пацієнтів, про семіотики захворювань, які включаються в дану дисципліну. Крім цього достатньо уваги приділяється також формуванню професійних рис особистості лікаря.

У чому полягає мета дисципліни?

В ході проходження курсу пропедевтики можна отримати загальне уявлення як про хворого, так і про конкретний захворюванні, а також про алгоритми обстеження хворих найрізноманітнішого профілю. Пропедевтика передбачає навчання азам діагностики, завдяки яким студенти отримають необхідні їм в подальшій роботі практичні навички.

Метою пропедевтики для всіх, хто береться за її вивчення, стає отримання загальних знань і основних практичних умінь, без яких немислима діяльність лікаря. Крім того, вивчати дисципліну корисно і для становлення професійного мислення лікаря, оскільки отримані знання і навички формують у нього впевненість у собі, у власних силах і в можливість вирішення поставлених клінічних завдань.

Необхідно враховувати і те, що пропедевтика дає базове уявлення про організацію робочого місця лікаря, про стерилізацію медичного інструментарію, про властивості і специфіку використання необхідних лікарських засобів і багато іншого. Виходячи з отриманих знань, майбутні професіонали відчувають себе впевненіше і прагнуть застосувати засвоєне на практиці, таким чином удосконалюючи свою майстерність.

Які завдання пропедевтики як клінічної дисципліни?

В першу чергу пропедевтика покликана донести до майбутніх лікарів необхідність правильної організації свого робочого місця і процесів асептики і антисептики, які дозволять оптимізувати роботу фахівця в майбутньому. Важливою задачею дисципліни стає задача донести до студентів базові знання про симптоматику і діагностиці захворювань, без яких неможлива практична частина.

Теоретична частина важлива, проте пропедевтика також передбачає з`єднання теоретичних знань з практичними навичками. Нарешті, дана дисципліна передбачає вивчення вкладу вітчизняних і закордонних дослідників в розвиток медицини, оцінку їх дій і вибір власного способу професійної поведінки для кожного молодого спеціаліста.