Загальні вимоги до оформлення дисертаційної роботи
Першим листом дисертації є титульний, після якого йде «Зміст». Як правило, зміст дисертаційної роботи однотипно. В її тексті, розбитому на глави, мають дати огляд наукової літератури за темою дисертації, викладено наукова гіпотеза, що є темою даної роботи. Крім того, дисертація повинна містити експериментальну частину, що підтверджує наукову гіпотезу. У ній повинна бути детально описана використана методика досліджень і дана оцінка отриманих результатів. Завершує текст дисертації висновок, в якому даються висновки, і список тієї літератури, яка була згадана.
Для написання дисертації використовуються листи стандартного паперу формату А4 розміром 210х297 мм, книжкової орієнтації. ГОСТами встановлюється розмір полів: ліве - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 25 мм. Текст друкується шрифтом Times New Roman розміром 14 пт, з полуторним інтервалом.
Текст наукової роботи повинен розміщуватися з одного боку аркуша, сторінки нумеруються по порядку, починаючи з титульного аркуша, але на ньому номер сторінки не проставляється. Номер повинен бути надрукований в правому верхньому куті кожної сторінки. Він проставляється тільки цифрами, без використання тире і точок. Обсяг дисертаційної роботи ніякими нормативними актами не регламентується, але прийнято вважати, що для кандидатської роботи цілком достатньо 130-150 сторінок, для докторської - 300-350 сторінок. Малюнки повинні розміщуватися на окремих аркушах відразу після того, як були згадані в тексті. Їх нумерація повинна відповідати номеру глави, в якій вони розміщені. Природним вимогою до тексту дисертації є відсутність граматичних і пунктуаційних помилок.
Вимоги до оформлення списку літератури
Список літератури - це перелік джерел, якими користувався автор при написанні дисертаційної роботи. Оформлення його повинно відповідати вимогам, які встановлюються за ГОСТ 7.1.84 «Бібліографічний опис документа», крім того, при його написанні можна керуватися короткими правилами, викладеними в методичних вказівках «Складання бібліографічного опису» (2-е изд., Доп. - М .: вид-во «Кн. палата», 1991). У список можна не включати енциклопедичні словники і довідники, інші науково-популярні видання, навіть якщо вони і були згадані в тексті дисертації. Список може бути складений в алфавітному порядку, в порядку згадування джерела в тексті, за видами видань, по главам або за тематикою.
