побутовий транслит
Сучасний побутової транслит виглядає досить просто. Російські слова пишуться латинкою. Втім, буває і навпаки. Кожному кириличні символи відповідає певний знак латинського алфавіту. Як правило, це буква, яка позначає той же самий або схожий звук. Наприклад, російському «т» відповідає латинське «t», кириличний символ «з» в транслітерації буде «z» і т.д. Деяким звуків можуть відповідати дві букви чужого алфавіту - «я» найчастіше позначається як «ja», «ю» може бути «u» або «ju». У сучасному комп`ютерному трансліті жорстких правил немає. Головна мета його - щоб респондент зрозумів те, що ви написали. Вільної транслітерацією користувалися і власники перших мобільних телефонів. Sms-повідомлення можна було набрати тільки латиницею. У той час широко застосовувався "усічений" транслит, коли набиралися тільки приголосні букви. Текст зазвичай писався короткий і нескладний, так що адресат легко міг зрозуміти сенс. Однак є й ті види транслітерації з більш суворими правилами.
Що філологи називають транслітерацією
В філології є таке поняття, як конверсія. Саме цим терміном і називають транслітерацію. Кожному графічного елементу однієї системи писемності відповідає строго певний знак іншої системи. Є кілька видів транслітерації.
Сувора, ослаблена, розширена транслітерація
Суворої транслітерацією називається така, при якій кожному графічному символу, що застосовується в одній мові, відповідає єдиний символ іншої мови, причому цей символ - буква. При суворої транслітерації звук «ю» буде позначатися тільки як «u», якщо ви пишете латиницею. Втім, може бути і інша буква. Наприклад, та, якої взагалі немає відповідності в російській мові. Важливо, щоб у всьому тексті це був один і той же знак. При ослабленій транслітерації деякі графічні знаки замінюються не окремими буквами, а їх поєднаннями. Розширена транслітерація допускає застосовувати для позначення окремих звуків вихідного мови особливі знаки, що не входять в алфавіт.
Правила транслітерації
При написанні тексту транслитом необхідно дотримуватись деяких правил, інакше вас просто не зрозуміють. Необхідно дотримуватися однозначність, тобто певна літера вихідного тексту повинна замінюватися завжди одним і тим же знаком. Друге правило - простота. Саме з цієї причини в трансліті зазвичай використовуються літери, які позначають в різних мовах схожі звуки. Це дає можливість застосовувати при користуванні цим способом листи досить прості алгоритми, які можуть бути зведені в таблиці. Дуже корисно дотримуватися і такого правила, як оборотність, щоб можна було конвертований текст знову перетворити в вихідний. Але така можливість буває не завжди. Крім того, при перетворенні бажано, щоб конвертований текст не порушував етичних і естетичних норм, тобто той, хто буде цей текст читати після конвертації, не повинен побачити в ньому непристойних або образливих слів.
