Які країни входять в співдружність незалежних

Створене 8 грудня 1991 року Співдружність Незалежних Держав, або СНД, згідно з власним статутом, представляє собою регіональну міжнародну організацію. В рамках цієї дружньої асоціації регулюються відносини і відбувається співпраця держав, які є частиною СРСР.
Які країни входять в СНД

Які держави входять до складу СНД

Згідно з інформацією з чинного статуту організації, її членами є країни-засновники, які підписали і ратифікували Угоду про створення СНД від 8 грудня 1991 року і Протокол до нього (21 грудня того ж року) до моменту підписання статуту. А діючими членами організації називаються ті країни, які в подальшому взяли на себе зобов`язання, прописані в цьому статуті.

Кожне нове членство в СНД має отримати схвалення всіх інших держав, вже є частиною організації.

В даний час членами Співдружності є 10 держав:
- Азербайджан-
- Вірменія-
- Білорусь-
- Казахстан-
- Молдавія-
- Росія-
- Таджікістан-
- Туркменістан (але в особливому статусі) -
- Узбекистан.

Інші держави, що раніше входили до складу СРСР, мають такі відносини зі Співдружністю:
- на саміті 26 серпня 2005 року Туркменістан заявив про свою участь в СНД в якості асоційованого члена-
- Україна з 19 березня 2014 року, за рішенням РНБО, більше не є членом Содружества-
- Грузія, раніше колишня членом СНД, вийшла з організації 14 серпня 2008 року, тоді (за часів президента Михайла Саакашвілі) грузинський парламент одноголосно прийняв рішення про вихід з Содружества-
- Монголія в даний час бере участь в СНД в якості незалежного спостерігача.

Афганістан, ніколи не був частиною СРСР, в 2008 році заявив про своє бажання вступити в СНД і в даний час числиться в Співдружності в якості спостерігача.

Цілі, які переслідує освіту організації

Найважливішим принципом організації Співдружності є те, що всі його країни-члени є повністю самостійними і незалежними. СНД не є окремим держави і не володіє наднаціональними повноваженнями.

До організаційних цілей СНД відносяться:
- більш щільне співробітництво держав у політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших областях-
- забезпечення гарантованих прав і свобод людей, що живуть в СНД-
- співробітництво в області миру і безпеки на планеті, а також досягнення загального повного разоруженія-
- надання правової допомоги-
- вирішення спорів на мирній основі.

Вищим органом, що регулює діяльність СНД, є Рада глав держав, в якому у кожної країни-учасника є свій представник. Його засідання проходить два рази на рік, при цьому члени Ради координують майбутню співпрацю і діяльність.

Рада 2: Які держави входять до складу СНД



Співдружність Незалежних Держав (СНД) - заснована в 1991 році міжнародна організація, яка не володіє наднаціональними повноваженнями. У СНД в якості учасників входять 11 з 15 вившіх союзних республік СРСР.
прапор СНД

Інструкція




1
Причиною поява цієї організація в міжнародному правовому полі є розпад СРСР і утворення на його просторі 15 нових суверенних держав, найтіснішим чином пов`язаних в політичній, економічній, гуманітарній сферах, внаслідок існування століттями в рамках однієї країни. Глибока інтеграція республік і визначила об`єктивну зацікавленість нових суб`єктів міжнародного права у співпраці в різних областях економіки, політики, культури на основі рівноправного співробітництва і повазі суверенітету одна одної.


СНД було засновано 8 грудня 1991 року, коли главами Росії, України і Білорусії було підписано т.зв. «Біловезька угода», в тексті якого було констатовано скасування Радянського Союзу і утворення на його базі нової форми міждержавного співробітництва колишніх радянських республік. Цей документ мав назву «Угода про створення Співдружності Незалежних Держав», і до 1994 року його ратифікували і увійшли в СНД ще 8 держав - Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан і Узбекистан.

2
21 грудня 1991 року главами 11 колишніх союзних республік на саміті Алма-Аті були підписані декларація про цілі і принципи СНД і протокол до угоди про створення СНД. У 1993 році в Мінську був прийнятий статут СНД, основною нормативно-правовий документ організації, що регламентує її діяльність. Згідно ст. 7. даного статуту держави-учасниці СНД поділяються на держави-засновники і держави-члени Співдружності. Засновниками СНД є країни, що ратифікували угоду про його створення від 8 грудня 1991 року і протокол до угоди від 21 грудня 1991 року. Державами-членами СНД є ті його засновники, що взяли на себе зобов`язання статуту. Статут був ратифікований 10 з 12 учасниками СНД, за винятком України і Туркменістану.

Естонія, Латвія і Литва відмовилися від участі в СНД спочатку, вибравши європейський вектор інтеграції. Україна, будучи одним із співзасновників і учасником СНД, відмовилася ратифікувати статут СНД, і юридично членом співдружності не є. У 2009 році, під впливом подій в Абхазії і Південній Осетії, з членства в СНД вийшла Грузія.

Таким чином, за станом на 2014 рік, учасниками СНД є 11 держав: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Україна і Узбекистан. Членами СНД є всі перераховані вище держави, крім Туркменістану та України.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!


Оцініть, будь ласка статтю
Всього голосів: 117
Увага, тільки СЬОГОДНІ!