Що таке клонування
У російську мову термін "клонування" прийшов від англійського clon, який, в свою чергу, походить від грецького слова, що означає гілочку, пагін. Так називали групу рослин, які отримували від однієї рослини-виробника вегетативно, а не через насіння. Ці рослини мали точно такі ж якості, як рослина, від якого їх отримували. Згодом клонами стали називати кожну рослину-нащадка, а їх отримання - клонуванням.
З розвитком науки термін стали застосовувати і щодо вирощуваних культур бактерій, які також повторювали якості організму-виробника, як і рослини, за рахунок генетичної ідентичності всіх клонів. Терміном клонування стали називати саму біотехнологію отримання ідентичних організмів, яка полягала в заміщенні клітинного ядра.
До перших спроб клонування складних, багатоклітинних організмів припали на 50-ті роки 20 століття. Об`єктом їх проведення стала жаба, для цього брали клітку пуголовка і пересаджували її в ікринку. Згодом з такою ікринки виростав пуголовок - точна генетична копія вихідного пуголовка. Подібні експерименти активно проводились у всіх країнах світу з використанням різних піддослідних об`єктів, в тому числі ссавців.
В ході експеріентов ембріон організму ізолювали на самих ранніх стадіях його розвитку. Далі клітини зародка поділяли і поміщали в незапліднені яйцеклітини, з яких видалялися ядра. Всі клітини ембріона характеризуються однаковим набором генів, а яйцеклітини виступали своєрідним інкубатором для них. З цих клітин вирощували зародків, які імплантували в матку самок цього виду, після чого вона народжувала ідентичних дитинчат.
У 1997 році вперше був клонований НЕ ембріон, а доросле ссавець тварина. Першим таким клоном стала відома всьому світу вівця Доллі. Автором цієї гучної експерименту став вчений з Шотландії Ян Уілмат. Клон ягняти був отриманий з клітини молочної залози дорослої вівці. Для цього клітини цього типу культивували в середовищі, що містить мінімум поживних речовин, таким чином, клітини не були в змозі виконувати дорослі функції, диференціюючи до стану ембріона. Цю клітку з`єднали з яйцеклітиною інший вівці, попередньо позбавленої ядра і імплантували ембріон, що розвивається в матку третьої дорослої самки. Результатом став повноцінний дитинча з генетичним матеріалом, ідентичним тієї дорослої вівці, від якої були взяті вихідні клітини.
Після проведення вдалих експериментів і з іншими ссавцями, в кінці 90-х років 20 століття, стали з`являтися ідеї використання такої ж технології для клонування людини. Питання це викликав бурю дискусій в наукових і громадських колах. На сьогоднішній день більшість країн підписала Конвенцію про заборону клонування людини.
