Хто відповість за трагедію в сирійському місті хулі
Сьогодні «щастя бути звільненими» випало сирійцям. Трагедія, що розігралася 26 травня 2012 року в невеликому сирійському містечку Хула, стала кульмінацією геополітичного вистави під умовною назвою «Повалення режиму С.Хусейна Сирії», зав`язка якого була ще в січні 2011. «Сирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини», що розташовується чомусь в Лондоні (звідти, мабуть, краще видно те, що повинен побачити цей центр) вже 27 травня, на наступний ранок після трагічних подій, сповістив світ про нелюдське обстрілі урядовою армією Сирії мирного населення Хули, в результаті якого загинули більше 100 осіб, половина з яких діти.
Блискавичну швидкість висновків наводить на думку, що сформульовані вони були задовго до самих подій. Далі негайна ланцюгова реакція з численних заяв офіційних осіб США та їх союзників по НАТО зі звинуваченнями сирійської влади і закликами до Асаду, залишити президентський пост і віддати держава в руки демократичних сил. І знову-таки віз значно випередила кінь. Нікому з «поборників демократії» не потрібні розслідування події, пошуки винного і тому подібні процедури для встановлення істини. І зовсім неважливо, що навіть попередні висновки з того, що сталося не в`яжуться з версією загибелі людей внаслідок артобстрілу. Оскільки велика частина загиблих була зарізана або застрелена з близької відстані, що більше нагадує розправу або страту. Зате ці заяви прописані всі в тому ж сценарії п`єси вже багаторазово обкатаної на підмостках Іраку, Афганістану, Югославії, Лівії, Єгипту та іже з ними.
Хто і де пише ці не які особливою фантазією сценарії, зрозуміти неважко. Досить простежити облаштування військових баз НАТО на територіях, де ще вчора планувалася «повна і остаточна перемога» демократії. Хто заплатить за кров, що пролилася в Хулі? Відповідь на питання, хто заплатить за рахунками, очевидний. Формально перед міжнародним судом нинішній президент Сирії і його оточення. Справжні винуватці залишаться за лаштунками. Але за фактом довго і дорого за ці події буде розплачуватися сирійський народ. Немає в цій країні опозиції, здатної швидко облаштувати демократичну державу. Майбутнє Сирії - довгі військові конфлікти, інтервенція силами НАТО, а далі у сценаристів вже інша турбота: де буде наступний показ п`єси.
Розв`язка трагедії може бути несподіваною і не прописаної в жодному сценарії. Підпалюючи чужий будинок, щоб зігріти руки, треба враховувати безрадісну перспективу згоріти в цій пожежі разом з господарями самому і спалити ні в чому не винних сусідів.
