Громадянська війна в Сирії
Репортажі ЗМІ з цієї близькосхідної країни нагадують справжні зведення з полів битв. Протест частини населення проти президента Асада і його найближчого оточення, що почався в березні 2011 року, спочатку відносно мирний, швидко загострювався. А після того як в ньому почали брати активну участь релігійні фанатики, екстремісти, в Сирії почалася справжня громадянська війна. Її учасники поводяться виключно запекло. Нерідкі випадки звірячих розправ над полоненими, а також над мирними жителями, незалежно від віку і статі. Справедливості заради треба відзначити, що частина провини за загострення ситуації лежить на уряді Асада, запізнілий з проведенням необхідних реформ.
Ситуація ще більше загострилася через те, що Сирія є об`єктом геополітичної боротьби багатьох могутніх гравців як регіонального, так і світового масштабу. Так, наприклад, Росія підтримує Асада, хоча і відкрито говорить про допущені ним помилки. США і Саудівська Аравія, навпаки, підтримують супротивників чинної влади. За далеко не повними даними, жертвами цього запеклого конфлікту стали близько 170 тисяч осіб. Більше мільйона сирійців змушені були тікати за межі своєї країни. Кілька раундів переговорів між представниками ворогуючих сторін в Женеві закінчилися безрезультатно.
Жорстокий конфлікт в Нігерії
Нігерія - найбільша за чисельністю населення держава в Африці. У ньому проживає понад 170 мільйонів чоловік (більше, ніж в Росії). Довгий час ця країна була колонією Великобританії і отримала незалежність лише в 1960 році. Майже відразу після цього пішла довга низка військових переворотів, нерідко призводять до сутичок між різними групами населення. Ситуація часом приймала характер релігійної ворожнечі (в країні приблизно 50% громадян сповідують іслам, близько 40% - християнство, а близько 10% - прихильники язичницьких культів).
З недавніх пір в Нігерії введено в дію радикальне угрупування «Боко харам», що в перекладі з одного з діалектів означає «Західна освіта - гріх». Її учасники, що складаються з фанатично налаштованих мусульман, нападають на християнські храми, школи і місії, діючи з крайньою жорстокістю. Вони не щадять навіть школярів. Урядові війська також борються з цими екстремістами, вдаючись до найжорстокіших заходів.
