Ситуація в Сирії до середини 2014 року

Озброєна опозиція Сирії відрізняється крайньою неоднорідністю. Проти режиму Асада діє кілька угруповань з різними політичними цілями. Є відомості, що деякі частини повстанців підтримує міжнародна терористична організація «Аль-Каїда». Серед опозиційних сил можна зустріти радикальних ісламістів, які прагнуть всіма засобами створити згуртовану коаліцію, здатну повалити президента Асада.

У таборі ворогів нинішнього президента немає єдності, що істотно сковує дії опозиціонерів. Їх західні і арабські прихильники роблять зусилля, щоб усунути розбіжності і виставити проти сирійської влади єдиний фронт. Але до сих пір такі спроби не увінчалися успіхом. Одна з причин того, що конфлікт затягнувся на довгі роки, якраз і полягає в тому, що Асаду протистоїть не конкретний політичний противник, а кілька розрізнених і недостатньо збройних угруповань.

Влада країни періодично домагаються локальних успіхів у бойових діях, але слідом за цим опозиція завдає ударів у відповідь. Брак озброєння, припасів і багатотисячні втрати з обох сторін не зупиняють ворогуючі між собою сили.

Противників Асада активно підтримують Сполучені Штати, а ось Росія і Іран традиційно стоять на боці правлячої сьогодні політичної еліти.

Шляхи припинення війни в Сирії

Аналітики сходяться на думці, що припинити збройний конфлікт в Сирії можливе лише одним шляхом. Для цього західні країни повинні припинити свої заяви щодо того, що конструктивний діалог між різними політичними силами можливий лише за умови відходу з поста президента Асада. Минулі в червні 2014 року президентські вибори показали, що чинний глава держави користується довірою більшості жителів країни, які взяли участь в голосуванні.

Опозиція відчуває озлоблення при одній думці про те, що їй доведеться мирним способом домовлятися з новообраним президентом Асадом. Але якщо лідери ворожих до влади сил і їх західні покровителі дійсно мають намір припинити тривале кровопролиття, то переговори і розумний компроміс стають єдиним дієвим засобом проти війни.

Початком процесу врегулювання конфлікту має стати повне припинення обома сторонами бойових дій. Коли в Сирії замовкнуть гармати, настане час для участі в мирному процесі посередницьких структур. Їх склад і представництво повинні бути такими, щоб в ході переговорів могли враховуватися інтереси всіх сторін конфлікту.

Цілком можливо, що після повної зупинки військових дій буде потрібно ввести на територію країни міжнародні миротворчі сили і запросити незалежних спостерігачів.

Але подібний сценарій до сих пір представляється малоймовірним, оскільки є гострий конфлікт між країнами, що претендують на посередництво. Відносини між Росією і США і так були досить напружені. Тепер же до ситуації домішуються розбіжності в питаннях, пов`язаних не тільки з Сирією, але і з Україною. На тлі активної політичної боротьби двох потужних держав важко очікувати, що одна зі сторін, які сприяють тим і іншим сирійським силам, здатна піти на поступки заради миру. Залишається чекати, готувати аргументи і контраргументи, а також сподіватися на зміну ситуації в геополітиці.