За вечерею у Турбіних
У великому будинку Турбіних за вечерею розмовляють кілька військових: військовий лікар Олексій Турбін, унтер-офіцер Микола Турбін, поручик Мишлевскій, підпоручик Степанов на прізвисько Карась і ад`ютант штабу збройних сил України поручик Шервинский. Також за столом присутній сестра Турбіних Олена.
Йдеться про жахливі перспективи приходу військ Петлюри і пошуку можливості цьому запобігти.
Олексій Турбін вважає, що якби не український гетьман, в місті, де зібралося багато офіцерів і юнкерів можна було б зібрати гарне військо не тільки для відсічі Петлюрі, а й порятунку всієї Росії.
Решта йому не заперечують, але стверджують, що панує хаос і бажання скоріше звідси втекти ні до чого доброго не приведуть.
В цей час в їдальні з`являється Сергій Іванович Тальберг - чоловік Олени Турбіної і як би на підтвердження останніх слів повідомляє, що сьогодні вночі він повинен піти з міста разом з німецькими військами. Втішаючи дружину, він обіцяє повернутися через 3 місяці разом з армією Денікіна.
Невдала спроба порятунку міста
А в цей час в місті формується дивізіон під керівництвом полковника Малишева. Карась, Мишлевскій і Олексій Турбін з радістю записуються в нього на службу. На наступний день вони повинні з`явитися в штаб дивізіону при повній військовій поставі. Однак вночі разом з німецькими військами місто залишає гетьман разом з усією своєю управою, і полковник Малишев розпускає свою маленьку армію. Петлюра вступає в місто.
Нічого не знав про ці події Олексій Турбін приходить в штаб уже розпущеного дивізіону і, у знав про те, що трапилося, з досадою зриває з себе офіцерські погони. Йдучи по місту він привертає увагу петлюрівських солдатів і з жахом розуміє, що забув зняти з папахи офіцер ську кокарду. Він біжить під обстрілом петлюрівців і одна з куль потрапляє йому в руку. Але в найкритичніший момент його рятує незнайома молода жінка, вкриваючи в своєму будинку.
Одночасно при цьому відбуваються драматичні події за містом. Там полковник Най-Турс зібрав свій бойовий загін, до якого приєднався і Микола Турбін, і готується захистити місто від Петлюри. Зав`язується бій, під час якого Най-Турс дізнається про те, що петлюрівські війська основній своїй масою обійшли його і увійшли в місто. Мужній полковник віддає наказ усім своїм бійцям йти, а сам гине на очах у Миколи, прикриваючи своїх солдатів і офіцерів.
Тим часом Олексій важко хворіє. У нього висипний тиф і запалилася поранена рука. Консиліум лікарів приходить до страшного висновку: Турбін не зможе вижити. Та попри це Олексію дивом вдається уникнути смерті.
За вікном чути артилерійську канонаду. Петлюрівські війська покидають місто. Скоро в нього увійде Червона армія.
На цих двох оптимістичних нотах роман закінчується.
