Повість «Шемякін суд»
Повість «Шемякін суд» - твір, в сатиричній формі розповідає про неправедне суді, учинене «суддею Шемякой». У цьому творі йдеться про те, як на одного з будинків по черзі подають в суд його багатий брат, поп, а потім городянин. Для розгляду справи троє позивачів і відповідач відправляються на суд до Шемяке.
А справа була так. Якось раз бідний брат попросив у багатого на час кінь, щоб дрова привезти. Богач з великим небажанням погодився, ось тільки в хомуті братові відмовив. Недовго думаючи, бідний брат прив`язав заготовлені дрова до кінського хвоста. Кобила раптом зазнала і відірвала хвіст. Дізнавшись про це, багатий брат відправився зі скаргою на брата в суд. Бідний брат пішов за ним, щоб знайти правду.
По дорозі брати зупинилися на нічліг у попа. Коли стали вечеряти, бідняка до столу не покликали. Образився бідний брат і в серцях задушив попівського сина. Розгніваний поп теж вирушив до судді Шемяке зі скаргою на бідняка. По дорозі бідняк встиг налаштувати проти себе ще одну людину, яка також пішов за підтримкою до суду. Так вони всі четверо і постали перед суддею.
За пазухою у бідного брата був камінь, загорнутий в ганчірку, який він розраховував запропонувати судді в якості «обіцянки».
Суддя Шемяка, вважаючи, що бідняк йому пропонує золото, виніс рішення таким чином, щоб всі три скаржника змушені були відкупитися від бідняка, тільки б не виконувати неправедного судового рішення. Після закінчення суду Шемяка дізнався, що бідняк мав за пазухою камінь, і подякував Богові за те, що той напоумив його вирішити справу на користь бідняка, який в іншому випадку міг би вбити суддю цим самим каменем.
Шемяка як символ неправедного судді
Розповідь про «Судіе Шемяке», який датується XVII сторіччям, став основою для більш пізнього фразеологізму. Сталий очетаніе «Шемякін суд» вживають, коли хочуть підкреслити суддівське користолюбство, безглуздість законодавчих встановлень, які можуть виконуватися так, як завгодно суддям.
«Суддя Шемяка» виніс свій вирок на користь бідняка не на підставі фактів і уявлень про справедливість, а в надії поживитися. Саме тому ім`я судді стало прозивним.
Цікаво, що дослідники вважають, що прототипом користолюбного судді став галицький князь Шемяка, що правив в першій половині XV століття. Правитель був широко відомий в народі своєю підступністю, жорстокістю, упередженістю і несправедливими судовими рішеннями. Вважається, що усні оповіді про Дмитра Шемяке згодом були перероблені невідомими авторами і набули форми сатиричної повісті.
