У підручниках з історії дане звірство прийнято приписувати фашистам. У цю версію беззастережно вірили впродовж кількох десятиліть. Однак в останні роки спливають подробиці, колись секретні. Але спершу варто все-таки розглянути класичний варіант подій.

Хатинь: що розповідають підручники

Фашисти увірвалися в Хатинь 22 березня 1943 року й оточили її. Вважається, що їх озвіріння було багато в чому спровоковане вбивством неподалік від села німецького офіцера. Людей виганяли з їхніх будинків, не шкодували нікого: чоловіків, жінок, дітей, людей похилого віку. Метою було зібрати всіх в одному сараї. Деяким дітям вдавалося сховатися від фашистів. Вони намагалися втекти в ліс, але були наздогнати кулями. Одну дівчинку фашист затримав власноруч і розстріляв на очах у батька.

Коли в сараї опинилися всі жителі Хатині, фашисти обклали його соломою, облили бензином і підпалили. Люди в жаху намагалися вибратися, в результаті чого двері були знесені і жителі села кинулися бігти. Однак все бігли були розстріляні фашистами. Вдалося врятуватися лише двом дівчатам, їх в критичному стані підібрали жителі села Хворостені. Також вдалося вижити і двом хлопчикам. Один з них пролежав під трупом матері, інший був поранений фашистами і прийнятий ними за мертвого. Всього загинуло 149 осіб, з них 75 дітей. Село фашисти розграбували і спалили.

Отямився після трагедії єдиний вижив дорослий житель села - коваль Йосип Камінський. Він відшукав серед трупів свого сина, але той був смертельно поранений і помер буквально на руках батька. Цей образ був узятий за основу при оформленні меморіального комплексу Хатинь, чоловік з мертвою дитиною на руках - єдина в ньому скульптура.

нові подробиці

З ранку 22 березня партизани навмисно пошкодили лінію зв`язку фашистів. Усувати неполадки вирушило підрозділ 118 поліцейського охоронного батальйону, але потрапило в засідку. Була вбита відома в Німеччині особистість - Ганс Вельке, який був командиром. Колись ця людина перемагав в Олімпійських іграх. 118 поліцейський батальйон зіграв основну роль у спаленні села Хатинь. У нього входили полонені під Києвом військовослужбовці та мешканці України. Начальник штабу Григорій Васюра раніше був старшим лейтенантом Червоної Армії.

З боку німців керував Еріх Кернер, він наказав Васюра спалити село разом з жителями. Після війни кати ховалися, маніпулювали документами і намагалися почати нове життя. Але з 1974 року був здійснений ряд арештів і покарань ключових фігур в 118 батальйоні. Григорію Васюра вдавалося втекти від правосуддя до середини 80-х, до цього часу він був нагороджений медаллю «Ветеран праці» та позиціонував себе як заслужений ветеран війни.