Навчання селян до 18 століття
До 18 століття навчання селян відбувалося в родині. Якщо говорити точніше, то дорослі вчили дітей на своєму прикладі. Діти були учасниками різних подій в селі нарівні з дорослими, часто беручи участь навіть в польових роботах. Проте існували й особливі форми навчання підростаючого покоління. Так, наприклад, найменші навчалися за допомогою ігор.
Ігри дівчаток були спрямовані на підготовку до виконання жіночих обов`язків в родині: влаштування будинку для лялечок, приготування їжі, прядіння, пошиття одягу, прання і навіть розведення свого городика. Хлопчики грали в рухливі ігри, спрямовані на розвиток витривалості, сили і чоловічої доблесті.
Крім цього, з малих років дітворі прищеплювали любов до батьківщини, вітчизни. З цією метою дітям розповідалося багато билин, співалися історичні пісні. В результаті дорослі сподівалися прищепити хлопцям думка про неможливість зречення від російських звичаїв і правил предків. Однак історичні розповіді служили досягненню ще однієї освітньої мети - вихованню поваги до старшого покоління.
Ну і звичайно, не тільки словом, а й ділом батьки і всі жителі громади показували приклад підростаючому поколінню в прояві доброти і милосердя. За негласними правилами селянського життя допомогу потрібно було надавати всім нужденним.
Навчання селян після 18 століття
Згідно з історичними даними, в 1786 році був випущений Статут народних училищ, він дозволяв селянським дітям проходити навчання. З цією метою в губернських і повітових містах Росії почали будуватися школи. Головним завданням подібних установ було навчання грамоті і підготовка писарів для різних закладів, які керували селянами.
Найчастіше відкривалися церковно-приходські школи, в ролі вчителів в яких виступали попи і дяки. Тому в навчальну програму входили тільки елементарні предмети: читання, чистописання і закон Божий. Школу відвідували в основному хлопчики і здебільшого в холодну пору року, коли закінчувалися польові роботи. Дівчаток навчалося дуже мало, більшість залишалися вдома і навчалися тільки роботам по господарству.
У підсумку, незважаючи на нововведення, велика частина населення села так і залишалася безграмотною. Однак в більшості сіл і міст все змінилося з приходом радянської влади. Оскільки саме в цей час розгортається масштабна програма з ліквідації неписьменності: тепер за парту сідають і дорослі, і діти. У 1949 році в Радянському Союзі введено обов`язкове семирічне навчання, потім восьми- і, нарешті, дев`ятирічна освіта.
