Чому виникла необхідність в законах

У первісному суспільстві відносини між одноплемінниками не відрізнялися складністю і різноманітністю. І все ж часто доводилося регулювати їх, щоб уникати конфліктів і непорозумінь. Роль регулятора в цьому випадку грали звичаї, обмеження і заборони на ті чи інші дії.

Той, хто порушував встановлення роду, піддавався суворим заходам, аж до осуду, фізичного покарання або вигнання з громади.

Згодом суспільні відносини істотно змінилися. Ускладнилася соціальна структура громади, з`явилася приватна власність. Нерідкими стали конфлікти між членами суспільства. Це викликало необхідність в появі спеціальної структури для управління і примусу. Так виникла держава.

Одна з функцій держави як раз і складалася в регулюванні взаємовідносин між окремими членами суспільства. З`явилася потреба письмово закріпити правила поведінки, обмеживши свободу людей.

Поява і розвиток законів

У другому тисячолітті до нашої ери з`являються перші писані системи законів. Одним з найстаріших джерел, які давали можливість говорити про появу норм права, вважаються закони вавілонського царя Хаммурапі. У його кодексі чітко визначаються права особистості і власників майна.

Спочатку джерелом законів були вищі особи держави. Царі самі визначали, які норми поведінки потребують законодавчого закріплення, самі ж вершили суд і призначали покарання за порушення закону. Згодом функції контролю перейшли до спеціально обирається суддям. З`явилися фахівці в області права, які вивчали і тлумачили закони.

За часів розквіту Стародавнього Риму закони отримали новий зміст. Багато з принципів римського права в дещо зміненому вигляді дійшли до наших днів і знайшли відображення в сучасному законодавстві. Пізніше людство пройшло через період середньовіччя, коли відносини між людьми найчастіше регулювалися церквою, закони і встановлення якої іменувалися канонами.

З подальшим розвитком громадянського суспільства ускладнювалася і система законодавства. Після XII століття на основі положень римського права в багатьох країнах Європи стало розвиватися громадянське, загальне і міжнародне право.

Поступово закони стали регулювати і відносини між окремими державами.

За багатовікову історію розвитку права закони суттєво змінилися. Вони стали в більшому ступені враховувати особливості суспільного устрою і господарської діяльності. Сучасному юристу доводиться мати справу зі складними системами права. Знання законів і вміння їх застосовувати на практиці виділилося в особливий напрямок, зване юриспруденцією.