Чому не дозволяють гей-парад
Якщо судити за результатами тих акцій руху ЛГБТ, які їм уже вдалося провести, нічого доброго ні самим особам нетрадиційної сексуальної орієнтації, ні жителям міст Росії вони не приносять. Практично всі подібні паради закінчилися масовими бійками учасників з противниками руху.
Мер столиці Сергій Собянін вважає недоцільним проведення гей-парадів у Москві. Його думка з 2010 року не змінилося. Меру Москви знайоме і ставлення більшості жителів столиці до подібних акцій - різко негативне. Він вважає, що потрібно зважати на думку шановних пенсіонерів, батьків та інших москвичів.
Опитування громадської думки показало, що проти гей-парадів висловлюється близько 60-70% росіян (за різними джерелами). Так і влада північної столиці відмовилися від маршу секс-меншин, побоюючись провокувати громадян на заворушення і бійки. Глави адміністрації Санкт-Петербурга проаналізували дані опитувань і вирішили, що гей-паради швидше служать пропаганді лесбіянства, гомосексуалізму, бісексуалізму і трансгендерності, ніж боротьбі з порушеннями громадянських прав.
Конфлікти і заворушення не потрібні і уряду інших міст Росії, де більшість громадян так само активно висловлюються проти проведення акцій секс-меншин. Рух ЛГБТ вимагає, щоб гей-паради були дозволені, як у багатьох країнах Європи. Від Росії очікується така ж терпимість і толерантність.
Але активісти секс-меншин забувають, що в тих країнах теж була досить жорстока боротьба гомосексуалістів за свої права. Їх теж били, а деякі навіть гинули. Громадська думка жителів Заходу аж ніяк неоднозначно, деякі відносяться до гей-парадів негативно і сутички відбуваються і в Німеччині, і в Голландії.
Уряд Росії вважає, що учасники гей-руху повинні менше епатажним і викликає способом боротися за свої права.
Рада 2: Чи буде гей-парад в Санкт-Петербурзі
Представники сексуальних меншин не перший рік просять владу Санкт-Петербурга дозволити проведення ходи в місті, вказуючи на те, що це буде акція по залученню уваги до ситуації дискримінації одностатевих сімей. Влітку 2012 року дозвіл начебто було отримано, але пізніше все-таки відкликано комітетом з питань законності. Спроба провести мітинг проти прийнятого в місті закону про заборону пропаганди педофілії і гомосексуалізму серед неповнолітніх вилився в зіткнення з неонацистами, в результаті мітинг тривав лише кілька хвилин.
Питання про те, чи буде проведено в Санкт-Петербурзі повноцінний гей-парад, залишається відкритим. Однак можна припустити, що в Росії, країні з багатовіковими християнськими традиціями, подібні ходи ще дуже довго не зможуть отримати не те що схвалення, а навіть просто терпимого ставлення з боку населення. В результаті влада опиняються у складній ситуації: принципи дотримання прав людини начебто зобов`язують прислухатися до вимог секс-меншин і дозволити їм проведення мирних маніфестацій. У той же час, переважна частина населення вважає подібні заходи неприпустимими, оскільки вони розбещують молодь, руйнують багатовікові сімейні підвалини. На стороні більшості і Церква, яка займає в цьому питанні абсолютно чітку непримиренну позицію.
Виходу з ситуації, що склалася поки немає і, схоже, найближчим часом не буде. Звернення представників сексуальних меншин в закордонні правозахисні організації теж ні до чого не приводять, та й не можуть привести - який би тиск західні правозахисники не чинили на російську владу, керівництво країни ніколи не піде проти думки переважної частини населення країни та позиції Церкви. Якщо гей-парад одного разу і відбудеться, він повинен буде проходити під щільним відчепленням поліції, так як сутички з противниками подібних ходів неминучі.
